Церква Іоана Златоуста в будинку релігійно-просвітницького товариства
Це́рква Іоана Златоуста — православний домовий храм у Києві, в будинку Київського релігійно-просвітницького товариства, збудований у 1902–1903 роках та зруйнований у 1930-ті роки.
| Церква Іоана Златоуста в будинку релігійно-просвітницького товариства | |
|---|---|
| знаходилася в будинку № 9 по Великій Житомирській вулиці | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |
 Україна, Київ |
| Архітектор | Євген Єрмаков |
| Початок будівництва | 1902 |
| Кінець будівництва | 1903 |
| Зруйновано | 1930-і |
| Відбудовано | не відбудовувалась |
| Стиль | неоросійський |
_location_map.svg.png.webp)  | |
Історія храму
Дерев'яна церква Іоана Златоуста здавна, ще з 17 ст., знаходилася у Старому місті, на перетині вулиць Володимирської та Великої Житомирської. Згідно з планом розвитку міста середини XIX ст., затвердженим особисто Миколою І, передбачалося перенесення цього храму в інший район міста. Врешті-решт храм Іоана Златоуста, що завдяки потрапив на сторінки літератури і був описаний Миколою Лєсковим у «Печерських антиках», було закрито та розібрано.
Однак майже за 50 років храму знову судилося постати на цьому місці.
1902 року за проектом єпархіального архітектора Євгена Єрмакова розпочалося спорудження будинку для Київського релігійно-просвітницького товариства. Водночас у східній частині будівлі було споруджено кам'яну церкву, що її було освячено при завершенні спорудження будинку, на честь Іоана Златоуста, пам'ятаючи про храм, що колись був на цьому місці.
Будівля зводилася у поширеному тоді неоросійському стилі, тому храм було збудовано у стилістичній єдності зі будівлею. Це був невеликий однобаневий храм. Діяла також церковно-парафіяльна школа, однак сам храм був безпарафіяльним.
На жаль, вже 1923 року храм було закрито, а у 1930-і роки (точна дата невідома) — знищено. Однак попри руйнацію храму сам будинок Київського релігійно-просвітницького товариства зберігся досьогодні.
Див. також
Поруч існувала каплиця «Нечаяна Радість».