Церква Вознесіння Господнього (Бариш, ПЦУ)

Церква Вознесіння Господнього культова споруда, православний парафіяльний храм (ПЦУ) у селі Бариші Бучацької громади Чортківського району Тернопільської области України.

Церква Вознесіння Господнього

49°02′36″ пн. ш. 25°16′10″ сх. д.
Тип церква
Країна  Україна
Розташування Бариш
Конфесія ПЦУ
Єпархія Бучацьке благочиння
Матеріал камінь
Засновано 1864
Будівництво 1860  1864
Настоятель о. Ігор Табачак
Стан діюча
Адреса с. Бариш, Бучацька громада, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Ідентифікатори й посилання
Церква Вознесіння Господнього (Бариш, ПЦУ) (Україна)

Історія церкви

Дерев'яна церква Вознесіння Господнього на топографічній мапі Фрідріха фон Міґа, кінець XVIII ст.

Перша згадка про дерев'яний храм датується 1708 роком.[1]

У 1732—1733 роках генеральну візитацію парафії здійснили о. Макарій Неронович та о. Антоній Сідлевич.[2] Тоді храм та парафія належали до Подільського деканату Львівської єпархії УГКЦ.[3] В акті візитації зазначається, що у 1733 році образи Страстей Господніх і Страшного суду або один із них мала парафія Бариша.[4]

Збереглися метрики починаючи із 1786 року.[5]

Парафія перебувала в підпорядкуванні Монастириського (1832—1842) та Бучацького (1843—1885) деканатів УГКЦ. У 1885 році перейшла до новоствореної Станиславської єпархії УГКЦ.[5]

У 1860—1864 роках тривало будівництво мурованої церкви.[5]

У 1990[6]—2018[7] роках належала до УАПЦ, від 2018 — в складі ПЦУ.

6 червня 2019 року парафію візитував архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон.[8]

Кількість вірян: 1832 року — 780 осіб, 1844 — 887, 1854 — 1001, 1864 — 1063, 1874 — 1090, 1884 — 1048,[5] 1886 — 1108, 1896 — 1284, 1906 — 1500, 1914 — 1683, 1925 — 1700, 1938 — 1250.[9]

Парохи

  • о. Іван Винницький (~ 1832),[5]
  • о. Костянтин Горинович (~ 1836, адміністратор),[5]
  • о. невідомий (~ 1838),[5]
  • о. Йосиф Здерковський (1838—1842),[5]
  • о. Фердинанд Медвецький (1842—1843),[5]
  • о. Онуфрій Ванцицький (1843—1884),[5]
  • о. Роман Ляндер (сотрудник),[5]
  • о. Петро Коцовський (~ 1886),[9]
  • о. Теодор Меленевич (1886—1887, адміністратор),[9]
  • о. Іван Зафійовський (~ 1887—1900),[9]
  • о. Іван Пісецький (1900—1901),[10][9]
  • о. Василь Козловський (~ 1901—1938),[9]
  • о. Іван Козуб (1930—1931, сотрудник),[9]
  • о. Михайло Бозак (~ 1933—1935),[9]
  • о. Антін Ковальський (~ 1937—1938),[9]
  • о. Петро Висоцький,[11]
  • о. Ігор Табачак.[12][13]

Див. також

Примітки

  1. Скочиляс, І. Недатований реєстр духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії за владицтва Йосифа Шумлянського // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том ССХL. Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. — Львів, 2000. — С. 565
  2. Скочиляс, І. Генеральні візитації Київської унійної митрополії XVII-XVIII століть: Львівсько-Галицько-Кам'янецька єпархія, т. 2: Протоколи генеральних візитацій. — Львів : Видавництво УКУ, 2004. — CICIXII, 42 с.
  3. Говера, В. Організаційна структура Львівської єпархії XVIII ст. (1700—1772). — Львів : Тріада плюс, 2014. — 382 с.
  4. Говера, В. Організаційна структура Львівської єпархії XVIII ст. (1700—1772). — Львів : Тріада плюс, 2014. — 582 с.
  5. Barys // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 1 : Адміністрація і парохії. — С. 101. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  6. Парафія с. Бариш. Церква Вознесіння Господнього // Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проекту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 46. : іл. ISBN 978-966-2061-30-7.
  7. Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018.  17 грудня.
  8. Архіпастирський візит в с. Бариш // Тернопільсько-Бучацька єпархія ПЦУ. — 2019. — 6 червня.
  9. Barys // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 29. ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  10. Єгрешій О., Делятинський, Р. Пісецький Іван // Західноукраїнська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія : у 4 т. / редкол.: М. Кугутяк та ін. — Івано-Франківськ : ПП «Манускрипт-Львів», 2020. — Т. 3 : П  С. — С. 154—155. ISBN 978-966-2067-65-1.
  11. Мельничук Б., Уніят, В. Бариш // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А  Й. — С. 593—594. ISBN 978-966-457-228-3.
  12. Архиєпископ Тихон привітав митрофорного протоієрея Ігоря Табачака з 20-річчям священичої хіротонії // Тернопільсько-Бучацька єпархія ПЦУ. — 2020. — 16 грудня.
  13. Церква в ЄДР.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.