Церква Катизми

Це́рква Кати́зми (лат. Ecclesia Kathismatis; від грец. κάθισμα, «катизма»; араб. al-Qadismu), або Церква сидіння Богородицівізантійська християнська церква в Ізраїлі, між Єрусалимом і Вифлеємом. Збудована у 451458 рр. на місці, де за переказом із апокрифічного Протоєвангелія Якова, сиділа і відпочивала Діва Марія по дорозі до Вифлеєму. Мала в основі восьмикутну форму, подібну до старого Церкви Різдва Христового IV ст. Одна з найстаріших марійних церков у Візантійській імперії, що будувалися після Ефеського собору 431 р. Реставрувалася у 531538 рр. Частково зруйнована під час перської навали 614 року[1], або після мусульманського завоювання Леванту. У VIII cт. південна аписида храму перебудована на мечеть; водночас решта будівлі продовжувала використовуватися як церква. До нашого часу не дійшла; збереглися лише фундаменти, виявлені при будівлі автостради № 60 в 1992 р. біля Свято-Іллінського монастиря, й вивчені в ході археологічних розкопок 1997 р. За взірцем цієї церкви було споруджено Купол Скелі в 691—692 рр. на Храмовій Горі в Єрусалимі[2]. Археологічна пам'ятки Ізраїлю.

Церква Катизми
31°44′22″ пн. ш. 35°12′46″ сх. д.
Країна  Ізраїль
Тип octagonal churchd і церква
Стиль Архітектура Візантійської імперії
Дата заснування 5 століття

 Медіафайли у Вікісховищі

Примітки

  1. Pixner 2013, pp. 52–64.
  2. Avner 2010, pp. 31–50 [43–44].

Бібліографія

  • Avner, R. The Dome of the Rock in light of the development of concentric martyria in Jerusalem // Muqarnas. Volume 27: An Annual on the Visual Cultures of the Islamic World. Leiden: Brill, 2010. pp. 31–50 [43–44]. ISBN 978-900418511-1. JSTOR 25769691.
  • Avner, R. The Kathisma - a Christian and Muslim pilgrimage site // ARAM 18-19 (2007), pp. 541–557.
  • Pixner, B. Sulle strade del Messia : luoghi della Chiesa primitiva alla luce delle nuove scoperte archeologiche. Riesner, Rainer. Padova: EMP, 2013. ISBN 978-88-250-2965-9. OCLC 898674852.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква Катизми

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.