Церква Святого Михайла (Лавочне)

Стара церква святого Михайла

Перша дерев'яна церква святого Михайла в Лавочному була зведена у 1814 році[4] (за іншими джерелами — у 1827 році[5][6]), відремонтована майстром Михайлом Биленем у 1841 році[4]. Дерев'яний тризрубний храм належав до бойківського типу церков[4]. Усі три зруби були квадратні у плані, лише нава була трохи ширшою. Вівтар і бабинець завершувалися комбінованими верхами з одного четверика та двох восьмериків, центральна нава — верхом з одного четверика та трьох восьмериків[7]. У горішній частині бабинця була емпора, оточена на другому ярусі відкритою арковою галереєю. Будівлю церкви оточувало широке піддашшя, що спиралося на профільовані випусти вінців зрубів[4].

У 1908 році[3][1][8] (за іншими джерелами — у 1907 році[4][K 1]) біля старої церкви звели нову дерев'яну, яку також висвятили на честь Святого Михайла[4]. Даний факт у майбутньому призвів до деякої плутанини в довідковій літературі. Первісна церква святого Михайла, зведена у 1814 році, значно постраждала під час Першої світової війни, її розібрали та взимку 1921 року разом із майном продали за 20 000 марок у село Грабовець[4].

Нову церкву святого Михайла збудували коштом місцевої громади та співвласника села В. Шмідта, автором проєкту, ймовірно, був архітектор Василь Нагірний[4][10]. Патронами церкви були барони Гредлі з міста Сколе[10]. Церква святого Михайла в Лавочному входила до Тухлянського деканату Львівської архієпархії, їх також підпорядковувалася парафія села Тарнавка[2]. Станом на 1932 рік парафія церкви нараховувала 992 особи[8].

За радянських часів церква в Лавочному діяла, але підпорядковувалася Російській православній церкві[11].

У грудні 1991 року місцева греко-католицька громада зареєструвала парафію[12] та відновила богослужіння в церкві, яку, ймовірно, саме тоді переосвятили на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Церква у Лавочному входила до Славського деканату Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.

10 липня 2012 року церква Різдва Пресвятої Богородиці у Лавочному згоріла від удару блискавки[13][14]. Ще до прибуття пожежників церква згоріла вщент[15][16], співробітники МНС змогли врятувати лише дзвіницю, цегляну каплицю та господарську будівлю. Протипожежної сигналізації церква не мала[16].

24 вересня 2017 року єпископ Самбірсько-Дрогобицький Ярослав освятив новозбудовану церкву Різдва Богородиці в Лавочному[17]. Вартість будівництва становила 2 млн грн[15].

Зовнішні медіафайли
Зображення
	Дзвіниця церкви, 1927 рік
	Церква у 1990 році
	Дзвіниця у 1990 році
	Новозбудована церква, 2017 рік
	Церква у 2001 році
Відеофайли
	Відео пожежі в сюжеті телеканалу ZIK

Церква у Лавочному розташовувалася на схилі гори Явірник (1120,6 м)[16], біля цвинтаря, неподалік від залізничної станції Лавочне. Будівля церкві була дерев'яною на кам'яному фундаменті, триверхою, хрестоподібною у плані, орієнтованою по вісі схід—захід[1]. Головний та бічні вівтарі гранчастої форми, вкриті багатосхилими дахами, до головного вівтаря з півночі та сходу прибудовані дві захристії[1]. Усі три зруби завершувалися низькими банями на високих восьмериках, бані увінчувалися світловими ліхтарями із маківками. Бічні вівтарі завершувалися аналогічними ліхтарями менших розмірів. У 2011 році церкву вкрили металізованою бляхою, а старі ковані хрести замінили на сучасні[10].

Будівлю церкви оточувало піддашшя, яке спиралося на випуски вінців[1]. Стіни над піддашшям були вертикально шальовані дошками, на ділянках стіни під піддашшям можна було побачити численні різьблені написи, зокрема, словацькою та угорською мовами, зроблені, ймовірно, у 1943—1944 роках[10] або в роки Першої світової війни[15]. Стіни бабинця були оббиті бляхою. Внутрішній простір над навою, бабинцем і вівтарем розкривався в інтер'єр, бічні вівтарі перекривалися пласкими стелями з падугами[1]. П-подібні хори були облаштовані у бабинці[1]. Церква не мала присінку, входи були облаштовані з південного та північного боків[10].

Особливістю церкви був яскравий жовтий колір стін. На думку дослідника дерев'яних церков Віктора Громика такий вибір кольору пояснюється малою кількістю сонячних днів у горах.

На захід від церкви стояла дерев'яна триярусна дзвіниця, яка також мала статус пам'ятки архітектури національного значення. Нижній ярус дзвіниці був зрубного типу, верхні — каркасного, із відкритими галереями. Завершував дзвіницю восьмигранний шатровий дах, будівлю дзвіниці оточувало піддашшя на випусках вінців[1].

Коментарі

• Михайло Драган. Українські деревляні церкви. Частина перша — текст. — Л., 1937.
• Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: (Ил. справоч.-каталог). В 4-х т / Жариков Н.Л. (гл. ред.), Логвин Г. Н. (отв. ред.), Гованюк Е. М., Кравец И. М., Могытыч И. Р., Трегубова Т. А. и др. — К. : Будівельник, 1985. — Т. 3. Львовская область; Николаевская область; Одесская область; Полтавская область; Ровенская область. — 337 с. — 8000 прим. (рос.)
• Памятники истории и культуры Украинской ССР (каталог-справочник) / АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. — К. : Наукова думка, 1987. — 735 с. — 13500 прим. (рос.)
• Слободян В. Втрачені пам'ятки сакральної архітектури Львівщини: церкви // Пам'ятки України: історія та культура : наук.-попул. ілюстр. журн.. — 2006. — № 3. — С. 18-52.

• Україна. Львівська область. Сколівський район. Лавочне. Церква св.Михаїла (нова). www.pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 21 травня 2020 року.
• Лавочне. castles.com.ua. Замки та храми України. Процитовано 21 травня 2020 року.