Церква Святої Тройці (Кременець)

У Кременці є давнє кладовище Калантир. Тут діє храм Святої Тройці (колишній — Олександра Невського, потім — Іоана Хрестителя), зведений у 1896—1897 роках.

Історію походження назви кладовища люди пов'язують зі страшною чумою, яка прокотилася у ХVІ—ХVII століттях. Померлих від хвороби ховали на спеціально відведених кладовищах, які називали Карантином. Згодом, коли хвороба відступила, назва кладовища змінилася на Калантир.

З 1850 року управителем цвинтаря було Якутське братство. У 1896 році за кошти командира Митрофана Барщева тут збудовано храм на честь Олександра Невського. Через рік навпроти святині у формі башти збудували дзвіницю. Згодом храм перейменували на Усікновення голови святого Іоана Хрестителя.

У 1926 році проведено ремонтні роботи у сторожці поблизу храму. 6 січня 1928 року кладовище розділили на дві частини. Військові одержали північні землі. Світським особам віддали південну частину з храмом, дзвіницею і сторожкою.

У воєнний та повоєнний часи кладовище заросло бур'янами, а храм зруйнувався.

Із здобуттям Україною незалежності люди з'ясували правду про воєнні поховання. З ініціативи депутата міської ради Володимира Чуби на тому місці, де енкаведисти закопували свої жертви, жителі Кременця насипали могилу, встановили хрест і меморіальну дошку та відслужили панахиду. Тоді ж відбувся Хресний хід.

Згодом розпочали відбудову храму. Частину грошей зібрали мешканці навколишніх вулиць, дещо виділили АТП-16155, районний осередок пасічників, чималу допомогу надала військова частина, що знаходилася у Білокриниці.

У 1993 році храм освятили на честь Святої Тройці.

• о. Іван Мельничук (з 1993).

• м. Кременець. Храм Святої Тройці // Храми Української Православної Церкви Київського патріархату. Тернопільщина / Автор концепції Куневич Б.; головний редактор Буяк Я.; фото: Снітовський О., Крочак І., Кислинський Е., Бурдяк В. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2012. — С. 210. : іл. — ISBN 978-966-2061-24-6.