Тернопільська єпархія ПЦУ

Управління Тернопільської єпархії

З 1945 року, за архієпископа Львівського і Тернопільського Макарія, почав видаватися як орган Львівсько-Тернопільського єпархіального управління «Єпархіальний вісник», який пізніше, як «Православний вісник» стає виданням Екзарха всієї України Митрополита Київського і Галицького Іоанна (а сьогодні — друкований орган УПЦ Київського Патріархату).

У листопаді 1989 року на зборах у храмі Святої Трійці в м. Бережани 24 священики на чолі з благочинним протоієреєм Іваном Пилипишиним (згодом — архієпископом Чернівецьким і Буковинським Варлаамом, згодом перейшов до РПЦвУ) оголосили про свій вихід із Російської православної церкви та перехід разом з парафіями до складу Української автокефальної православної церкви. Про це рішення повідомлено телеграмою єпископа Тернопільського і Кременецького Лазаря (РПЦ).

Священики звернулися до ініціатора автокефального руху в Галичині — протоієрея Володимира Яреми (згодом — патріарха УАПЦ Димитрія) з проханням про підтримку. Пізніше до них приєднались і десятки інших священиків. Вже на початку 1990 року зі священиків, що вийшли зі складу РПЦ, почала формуватися єпархія.

Першим єпископом УПЦ КП на Тернопільщині в 1990—1992 роках був Яків (Панчук), правлячим архієреєм став єпископ Тернопільський і Бучацький Василій (Боднарчук) (1990—2006).

У 1992 році відбувся Об'єднавчий собор, на якому утворилася Українська православна церква Київського патріархату. З-поміж архієреїв УАПЦ, які ввійшли в об'єднану Українську Церкву був і архієпископ Тернопільський і Бучацький Василій.

У 1995 році Священний Синод розділив Тернопільську єпархію на Тернопільсько-Бучацьку та Тернопільсько-Кременецьку відповідно до територіальних меж. Керуючим Тернопільсько-Бучацькою єпархією залишився архієпископ Василій (Бондарчук), а Тернопільсько-Кременецьку кафедру очолив єпископ Іов (Павлишин) із титулом Тернопільський і Кременецький.

21 січня 2006 року помер митрополит Василій і рішенням Синоду від 28 лютого 2006 року єпископом Тернопільським і Бучацьким обрано намісника Свято-Феодосієвського ставропігійного чоловічого монастиря м. Києва ігумена Нестора (Писика). 13 травня 2012 року за рішенням Синоду[2] архієпископ Іов почислений на спокій. Керуючим Тернопільсько-Кременецькою єпархією (за сумісництвом) призначено архієпископа Нестора.

20 жовтня 2012 року Священний Синод постановив[3] вважати Тернопільсько-Бучацьку та Тернопільсько-Кременецьку єпархії єдиною єпархіальною структурою. Керуючим Тернопільською єпархією призначили архієпископа Нестора із титулом «Тернопільський, Кременецький і Бучацький». На Синоді 13 травня 2017 ухвалено рішення про об'єдання двох єпархій, для архієрея, керуючого Тернопільською єпархією, визначено титул «Тернопільський і Кременецький».[4]

У Тернополі 22 травня 2021 року предстоятель ПЦУ митрополит Київський і всієї України Епіфаній спільно із місцевим духовенством освятив Покровський храм Свято-Троїцького духовного центру.[5]

Хрестовоздвиженський храм у м. Кременці

Собор Святих Володимира і Ольги в Хоросткові

Станом на 1 січня 2021 року до складу Тернопільської єпархії входять 422 парафії, які розділені на 21 благочиння за адміністративними районами області. Зареєстровано 3 монастирі. Загальна кількість священнослужителів — 285.

В єпархії діють недільні школи, каплиці при навчальних закладах, ведеться капеланська робота, священики опікуються лікарнями та в'язницями. Ведеться активна робота з молоддю. Також у Єпархіальному управлінні є відділ у справах молоді, інформаційно-видавничий відділ.

У 1991 році заснована Тернопільська духовна семінарія.

На території єпархії знаходиться велика святиня Українського православ'я — Успенська Почаївська Лавра.

Адреса єпархії: вул. Князя Острозького, 19, м. Тернопіль, 46001.

Діє офіційний вебсайт єпархії: cerkva.te.ua. Щомісяця виходить друком єпархіальний вісник «Лампада Православ'я» (наклад 2400 примірників).

• Бережанське
• Борщівське
• Бучацьке
• Вишнівецьке
• Гусятинське
• Заліщицьке
• Збаразьке
• Зборівське
• Козівське
• Кременецьке
• Лановецьке
• Підволочиське
• Підгаєцьке
• Теребовлянське
• Тернопільське
• Чортківське
• Шумське

• Свято-Миколаївський чоловічий монастир: с. Зозулинці Заліщицького району Тернопільської області. Намісник: архімандрит Всеволод (Кочергін).

• Спасо-Вознесенський чоловічий монастир: с. Монастирок Борщівського району Тернопільської області. Намісник: ігумен Миколай (Хмарний).

• Чоловічий монастир преподобного Амфілохія Почаївського в с. Мала Іловиця Шумського району Тернопільської області. Намісник: архієпископ Нестор (Писик).

• Чоловічий Свято-Юріївський монастир на хуторі Вірля Кременецького району Тернопільської області. Намісник ігумен Полікарп (Касько).

Тернопільсько-Бучацька єпархія УАПЦ / УПЦ КП

• Василій (Боднарчук) — 31 березня 1990 — 21 січня 2006;
• Нестор (Писик) — 5 березня 2006 — 13 травня 2017;

Тернопільсько-Кременецька єпархія УПЦ КП

• Яків (Панчук) — 10 червня 1992 — 12 січня 1995;
  • Іов (Павлишин), єпископ Кременецький і Збаразький (в. о.) — 11 травня 1995 року — листопад 1995;
• Іов (Павлишин) — листопад 1995 — 13 травня 2012;
  • Нестор (Писик), архієпископ Тернопільський і Бучацький (в. о.) — 13 травня 2012 року — 20 жовтня 2012
• Нестор (Писик) — 20 жовтня 2012 — 13 травня 2017;

Тернопільська єпархія УПЦ КП / ПЦУ

• Нестор (Писик) — від 13 травня 2017

• Благочиння

• Огляд історичного шляху Української Православної Церкви Київського Патріархату // Храми Української Православної Церкви Київського патріархату. Тернопільщина / Автор концепції Куневич Б.; головний редактор Буяк Я.; фото: Снітовський О., Крочак І., Кислинський Е., Бурдяк В. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2012. — С. 8—10. : іл. — ISBN 978-966-2061-24-6.

• Офіційний сайт
• Чортків матиме золотоверхий Володимирський собор, аналогів якому немає на Тернопільщині