Церкви Кам'янця-Подільського

Церква Івана Хрестителя

Троїцька церква

Кафедральний костел

Тринітарський костел

Хрестовоздвиженська церква

Вірменська церква Благовіщення

Костел домініканок

Покровська замкова церква - 20 березня 1672 р. король Міхал Корибут Вишневецький дозволив відновити Покровську замкову церкву, закладену князями Юрієм та Олександром Коріатовичами. Кам'янецький шляхтич Михайло Маскевич своїм та коштом населення замість старої дерев'яної церкви, закладеної Коріатовичами, мав намір вибудувати кам'яну. В цій церкві були поховані Коріатовичі. В XVII ст. церква не мала свого священника, службу по черзі відправляли міські священики.

Каплиця св. Михаїла- збудована в 1575 р. в середині Денної башти Старого замку кам'янецьким старостою Миколаєм Бжеським. За іншими відомостями, у 1578 р. кам'янецький латинський єпископ Марцін Бялобжеський відновив замковий костел архангела Михаїла.

Костел св. Станіслава- у 1493 р. костел був у Старому замку, зліва біля входу з боку міста. Був заснований наприкінці 16 ст. кам'янецьким старостою Яном Потоцьким. У 1672 р. перетворено на мечеть. Храм зник 1672 р. за часів турецького панування. За планом Томашевича костел побудований на місці Покровської церкви.

До 1672 в Кам'янці було 12 церков.

П'ятницька церква, Церква св. Іоана Предтечі, Вознесенська церква розташовувалися біля Вірменського ринку (нового), Миколаївська — за Руськими воротами (верхніми), Троїцька, Успенська[1], Михайлівська — біля Троїцької.

Під час турецького панування православним залишили три церкви в долині Смотрича (біля Нового мосту). Петро-Павлівську церкву надали католикам, так як у них забрали всі костели. Церкви Успіння і Вознесіння були зруйновані. Всі дзвони були зняті, деякі з них забрали козаки, які брали участь в облозі міста.

1700 р. всі православні церкви стали греко-католицькими. У 18 ст. було 8 церков: Св. Трійці, Св Івана, Св. Петра і Павла, Успіння Богородиці (1740), Вознесіння, Преображення Господнього (Спаса), Св. Юрія на Польських фольфарках, Св. Хреста на Карвасарах. В 19 ст добавилися: Архиєрейська, Св. Миколая (кол. Благовіщення), цвинтарна каплиця Всіх Святих.

За Ю. Сіцінським, існують думки, що Петропавлівська та Іонна Предтечі були також засновані за часів князів Коріатовичів.

Вознесенська церква (Вірменська площа) - до нашестя хана Батия в Кам'янці на Руських полях були ченці. Після звільнення Кам'янця від татар на Руських фільварках за кам'янецького старости Теодорика Бучацького-Язловецького 1452 р. закладено Вознесенську церкву (на честь вознесіння Христа). На плані 1672 р. позначена літерою Z. Розташовувалася на західній частині Вірменського ринку навпроти церкви Св. Іоана Предтечі. Зруйнована під час облоги турками Кам'янця в 1672 р. Існувала під час турецького панування. В 1730 р. збудована нова дерев'яна церква. В 1758 р. мала один верх посередині й бабинець, прибудований в 1751 р.

П'ятницька церква (вул. П'ятницька) - церква була заснована князями Коріатовичами. Була поблизу церкви Іоанна Предтечі. Церква є на плані 1672 р. Від цієї церкви йшла вулиця, яка веде від вірменського костелу в місто, називається П'ятницькою. Йшла від Нового вірменського ринку до Польського ринку. Церква була позаду Миколаївського костелу.

Троїцька церква (вул. Зарванська, 2) - Свято-Троїцький монастир. В 16 — 17 ст. — соборна. Зруйнована в 1930-х рр.. Церква Св. Трійці існувала в часи князів Коріятовичів. На початку 18 ст. збудували кам'яну (стара дерев'яна згоріла під час пожежі 1616 р.). Знаходилася біля нового мосту, належала до найдавніших на Поділлі. Зруйнована більшовиками в 1930 р. На плані 1673 р. показана як мечеть Мустафи-паші. В 16—17 ст. була Соборною або Катедральною. Церква Св. Трійці входить до комплексу Св. Троїцького монастиря. В 18 ст. церква була унійною. У 1722 р. Кам'янецьку Свято-Троїцьку церкву зайняли василіяни, які заснували біля неї монастир. Монастирська церква за планом будівлі була хрестовидною із заокругленнями з трьох сторін, окрім західного, до якого вздовж усієї ширини була прибудована чотирикутна дзвіниця; зверху покрита ґ онтом.Відбудована і відкрита 2008 р.

Церква Св. Іоана Предтечі (вул. Іоанно-Предтеченська) - з 1752 до 1878 — соборна. Зруйнована в 1930-х рр.. Церква Св. Іоанна Предтечі — споруджена в 15-16 ст. подільськими руськими шляхтичами — Ластовецькими, ймовірно, ротмістр Василь Ластовецький. В 1672 р. в церкві турки влаштували мечеть великого візиря. В 18 ст. при ній було три братства. До 1878 р. була соборною, далі соборною церквою став Казанський собор. В 18 ст. мала двосхилий дах і вежу з заходу. В 1826 р. вежа надбудована на 7 аршин (5 м), на ній зроблена 8-гранна баня, до вівтаря прибудовано з півдня ризницю, з півночі — паламарню. В 1846 — 1848 рр. дах на церкві було понижено, замість гонтового зроблено залізний; над вівтарем збудована дерев'яна баня. В 1890—1895 рр. розтесано вікна у конхах. Були старі ікони Іоанна Предтечі та Св. Миколи. Всередині були надгробні плити з датами 1609, 1612, 1761, 1765, 1794 рр. та з надписами старими руськими літерами. В 17 ст. біля церкви була Руська ратуша.

Миколаївська церква (1804 р. розібрана). На плані 1672 знаходилася під 2-им номером. Церква була дерев'яною і пережила турецьке перебування. В 1804 була прийнята постанова розібрати церкву. Майно та ікона Св. Миколая були перенесені в Предтечинську церкву. В 1804 р. розібрана для будівництва ризниці та огорожі церкви Іоанна Предтечі.

Біля Петропавлівської церкви за планом Томашевича між вулицею Татарською, Руським ринком, вулицею Зарванською (суч) та Троїцькою площею (суч) знаходилася церква Архангела Михаїла та Богородиці (вірменська).

Михайлівська церква (1758 р. розібрана вул. Троїцька) Церква була на Троїцькій вулиці; огороджена кам'яним муром. 1751-1758 рр. церква була скасована, майно перенесено в Троїцьку церкву.

Успенська церква[2] (вул. Петро-Павлівська (суч. Татарська)). На плані 1672 р. церква знаходиться під 3-ім номером як руська церква Пресвятої Діви Марії. В описі 1700 р. вказується біля Кушнірської вежі в напрямку Петро-Павлівського собору, знаходився шпиталь з землею, яка належала Успенській церкві. Церква знаходилася на Петро-Павлівській вулиці, зруйнована, ймовірно, під час турецького перебування.

Соборна церква (кол. костел Кармелітів Босих) Церква знищена 1930 р..З 1878 року костел Кармелітів Босих перебудовували під Соборну церкву.

Церква Різдва Христового Знаходилася в долині річки Смотрича, пізніше знаходився сад Яна де Вітте. Існувала наприкінці 16 ст. У 18 ст. церква була греко-католицькою. За описом 1739 р. була дерев'яною трьохкупольною. В 1759 р. значиться одноверхою, дуже ветхою. В 1795 р. церква не існувала.

Спасо-Преображенська церква Церква існувала наприкінці 16 ст. На плані 1672 р. позначена номером 5, знаходилася в долині, біля новозбудованого мосту. На її місці стояв пізніше дерев'яний хрест.

Свято-Онуфріївська церква Свято-Онуфріївська церква знаходилася також в долині Смотрича на протилежному боці від Преображенської церкви. На плані 1672 р. знаходиться під номером 7.

Конвент Францисканців У 1482 році Давид Бучацький надав конвентові оо. Францисканців певні десятини.[3] Францисканці прийшли до Кам'янця в 14 ст. До пожежі 1616 року костел і кляштор були дерев'яними, після був збудований новий кам'яний. В 1781 р. було прийняте рішення про перехід францисканців до Городка; кляштор з костелом залишились пустими. З 1795 р. костел і кляштор були пристосовані під Архиєрейську церкву.

Костел св. Катерини (1816 р.) єпископ Мацкевич дав розпорядження розібрати костел. Знаходився на південому-заході від Кафедрального костелу, був дерев'яним; біля нього знаходився шпиталь. Після турецького панування костел лежав у руїнах.

Костел та монастир єзуїтів. Єзуїти появилися в Кам'янці 1606 року. Побудовані ними костел та монастир (кляштор) були зруйновані під час турецького перебування (турки влаштували конюшні). На старому місці 1717 р. побудували новий костел. Пізніше почали будувати новий костел, який був майже закінчений, та 1773 р. указом Папи їх орден був скасований. Новобудову пристосували в 1833 р. під чоловічу гімназію.

Костел і монастир кармелітів. Кармеліти босі прийшли в Кам'янець 1623 р. Збудований ними костел, реставрований коштом Станіслава «Ревери» Потоцького,[4] був розібраний під час турецького перебування, перебудований під укріплення, які мали захищати замковий міст. 1866 р. костел був закритий. З 1878 р. перебудований під Соборну церкву. В костелі був похований брацлавський воєвода Пйотр Потоцький.[5] Знищений 1930 р.

Монастир боніфратрів. Ґабріель Сільніцький надав фундуш для монастиря ордену боніфратрів у Кам'янці на Поділлі, його затвердив сейм 1667 року.[6]

Між вулицею Вірменською і Довгою знаходилися три вірменські храми: Миколаївський (руїни), за ним [В]Небовзяття Марії, за ним Благовіщення (суч. Миколаївська церква). Георгіївський храм знаходився на вулиці Шпитальній, направо від Нового вірменського ринку. Між Новим вірменським ринком та Вірменською вулицею з 3 вірменськими храмами і Довгою вулицею знаходився Старий вірменський ринок з Вірменською ратушею та Георгієвським храмом.

Георгіївський храм. На плані 1672 р. храм знаходиться під номенром 9. На південь Вірменської площі вище Миколаївського вірменського храму знаходився Георгіївський храм. В 1621 р. під час облоги турками Хотина вони обстрілом збили верх цього храму, чим відімстили за те, що мішани напали на них та відібрали християнських бранців.

Церква Св. Петра і Павла (вул. Татарська, 9)

Церква св. Петра і Павла — триконхова, наприкінці 18 ст. укріплена контрфорсами. За планом подібна до Троїцької та Предтечинської. В 1834 р. прибудували дзвіницю і розширили церкву на захід. При цьому знайдено напис на одвірку з датою побудови — 1580 р. Під час турецького перебування церква була надана католикам для богослужінь, після того як їх вигнали з костелу св. Катерини. Над бабинцем раніше була башта. У церкві є фрагменти фресок 16 ст. Згадана в документах 1591, 1593 рр. В 1672—1699 рр. була передана католикам. Три братства затверджені в 1736, 1737, 1754 рр. В 1874 р. влаштовано чотирьохярусний іконостас, дерев'яну підлогу, хори. В 1894 р. над центром надбудовано глухий верх, до дзвіниці з півночі прибудована ризниця. 1895 стала православною.

Хрестовоздвиженська церква (вул. Карвасари, 24)

Хрестовоздвиженська церква є на плані 1672 р. В 1739 р. це була дерев'яна одноверха церква, споруджена на початку 18 ст. Наприкінці 18 ст. була дуже ветха, в 1799—1801 рр. замінена новою дерев'яною одноверхою спорудою, що існує досі. Дзвіниця споруджена 1863 р. Архітектура представляє типову подільську церкву.

Архиєрейська церква Успіння Богородиці (вул. Францисканська, 8)

Архієпископ Іоаникій Полонський прибув 1874 до Кам'янця і на місці Францисканського монастиря заклав дві церкви: одну на низу (де колись був костел), другу — на верху, біля власного будинку. Архиєрейська церква (нижня) була відреставрована і оздоблена візантійською банею в 1835 архієпископом Кирилом.

Церква Св. Георгія

Церква св. Георгія на Польських фільварках згадується з 1740 р. В 1758 р. — міцна дерев'яна триверха споруда з дзвіницею над притвором. Три братства при ній затверджені в 1746—1752 рр. Нова кам'яна церква збудована в 1851—1861 рр., архітектор І.Аксельруд. Це п'ятиверха споруда псевдоруського стилю, збудована разом з дзвіницею.

Покровська церква (вул. І.Франка)

13 липня 1783 р. була закладена дерев'яна церква. В 1845 р. була закладена нова кам'яна, освячена в 1861 р., була збудована на новому місці.

Церква Св. Олександра Невського

Коментар: Церква св. Олександра Невського на Новому плані. Закладена в 1891 р., освячена в 1897 р. Споруда візантійського стилю з одним головним куполом та 4 бічними півкуполами. Довжина 18 саж. (38.3 м), висота 18 саж. (38.3 м). Іконостас 2-ярусний.

Дзвіниця вірменської церкви

Благовіщення Діви Марії

З 1811 — Миколаївська церква .

Церква за розмірами менша, ніж Петро-Павлівська, що говорить про те, що вона є старою. Церква перший раз в письмових документах згадана як вірменський храм на честь Благовіщення Діви Марії. В храмі знаходилась чудотворна вірменська ікона Божої Матері, яка була повернута храму після турецького перебування. З 1811 по 1840 р. церква була греко-католицькою, присвячена Св. Миколаю. 1839 року приєднана до православних храмів. В цій церкві знаходилася копія ікони з православної церкви Св. Миколая.

Миколаївська вірменська церква (вул. Вірменська, 1 (руїни))

Була спочатку дерев'яною, заснована в 14 ст. Сінаном сином Котлубая. В 1495 був побудований вірменською громадою новий кам'яний. Після 1672 храм був значно пошкоджений обстрілом міста і після турецького перебування перебував ще 150 р в руїнах. В 1756 вірменська громада зібравши кошти приступила до реставрації, храм був освячений 27.06.1871 львівським архієпископом і богослужіння спочатку відбувалось вірменською мовою. В храмі знаходилося багато старовинних книг та рукописів з 13-14 ст. Ці книги були забрані в Ст.-Петербурзьку публічну імператорську бібліотеку.

Домініканський кляштор з костелом Св. Миколая (вул. Домініканська, 1а)

Був побудований з початком заснування міста, спочатку був дерев'яний. Під час турецького панування був перетворений на мечеть. Після цього знаходився в жалісному стані. Був відбудований коштом Міхала Францішека Потоцького, через що там містяться герб Потоцького — Пилява. У храмі знаходилася стара чудотворна ікона Одигітрії, яка пережила пожежу 1430 р. Після пожежі домінікани відбудували кляштор, збудували кам'яний костел Св. Миколая. Ікона Одигітрії є іконою візантійської школи. В 1843 кляштор закрила російська влада.

Петро-Павлівський костел (вул. Татарська, 20)

Або Катедральний костел. Спочатку існував дерев'яний, побудований за часів кам'янецького біскупа Якуба Бучацького. Під час турецького панування був перетворений на головну мечеть. У 18 ст. біскуп Миколай Дембовський сприяв ремонту костелу, за нього також 10 травня 1756 р. була встановлена мідна статуя Богородиці, виготовлена в Данціґу (Ґданьську). 1853 р. провели генеральний ремонт.

Костел святого Михаїла та жіночий домініканський кляштор (вул. Францисканська, 10)

Розташовувався спочатку біля заснованого Ельжбетою (Єлизаветою) Ціпловською 1615 р. дерев'яного костелу св. Катерини Сієнської. Монахині жили спочатку в кам'яниці Лянцкоронських. Марія Амалія Могилянка надала їм у 1643 р. палац Потоцьких, який знаходився біля Вітряної брами, там домінікани почали будувати новий кляштор, який після турецького перебування був перетворений на бастіони. 1866 р. був скасований російською владою.

Тринітарський костел з кляштором

Старобульварний узвіз.

Тринітарська греко-католицька церква.

Кляштор тринітаріїв засновано 1699 р. Польські комісари, приймаючи місто від турків, віддали тринітаріям мечеть, збудовану біля Польської брами. Вона була пошкоджена повінню, тому монахи облаштувались на горі перед Турецьким мостом. Цей будинок згаданий в люстрації 22 березня 1734 р.; окрім нього, оо. тринітаріям належали склепи на вул. Довгій та в долині Смотрича. Кам'яний костел св. Трійці збудовано в 1750—1765 рр., освячено в 1780 р. До північно-східного кута його примикає дзвіниця з трьох пілонів. 1842 р. кляштор закрито, костел перетворено на парафіяльний. Розписи костелу виконував Й. Прехтль.