Цефей (сузір'я)
Цефе́й (Кефей) (лат. Cepheus) — сузір'я північної півкулі неба. Містить 148 зір, видимих неозброєним оком.
| Цефей | |
|---|---|
 Цефей | |
| Латинська назва | Cepheus |
| Род. відмінок | Cephei |
| Скорочення | Cep |
| Пряме піднесення | 22год хв |
| межі | від 20год 00хв до 8год 00хв |
| Схилення | 70° ' |
| межі | від 52° 45' до 88° ' |
| Площа | 588 кв.град.(27) |
| Зорі |
1 яскравіше 3m 44 яскравіше 5,5m |
| Найяскравіша зоря | Альфа Цефея 2,45m |
| Суміжні сузір'я | |
|
Спостерігається у широтах між +90° i −2° Ввечері найкраще спостерігати протягом липня-вересня | |
| Існує з античності, запропоноване | |
Найкращі умови видимості ввечері — у вересні-грудні.
Історія
Сузір'я включене до каталогу зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест».
Назву отримало на честь міфічного ефіопського царя Кефея, чоловіка Кассіопеї та батька Андромеди.
Значимі об'єкти
Зорі
Гамма Цефея — подвійна зоря завдальшки приблизно 50 світлових років від Землі. Система складається з субгіганта й червоного карлика. Внаслідок випередження рівнодення γ Цефея буде полярною зорею з 3000 до 5200 року.
δ Цефея є прототипом змінних зір типу цефеїд.
Крюгер 60 — подвійна зоря 11m, складається з двох червоних карликів. Ця зоряна система є однією з найближчих до Землі, розташована на відстані лише 13 світлових років.
Об'єкти далекого космосу
- NGC 188 — розсіяне скупчення, одне за найдавніших відомих розсіяних скупчень.
- NGC 6946 (Галактика Феєрверк) — спіральна галактика, у якій спостерігалося дев'ять наднових зір[джерело?], найбільше серед усіх галактик[джерело?].
- туманність NGC 7538, у якій розташована найбільша відома протозоря[джерело?].
В інших культурах
Давньокитайська міфологія розповідає про зорі Цефея у зв'язку із Му-ваном династії Чжоу 周穆王 (10 с. до н. е.) та його сміливим візником Цзаофу 造父, через зусилля якого ван спромігся дістатися неба. Цзаофу, за цим міфом, є ζ Cep., а інші вісім зір то є коні його колісниці[джерело?].
Література
Цефей // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 521. — ISBN 966-613-263-X.
Див. також
| 88 сучасних сузір'їв |
| Андромеда • Близнята • Велика Ведмедиця • Великий Пес • Візничий • Вітрила • Вовк • Водолій • Волопас • Волосся Вероніки • Ворон • Геркулес • Гідра • Годинник • Голуб • Гончі Пси • Дельфін • Діва • Дракон • Ерідан • Єдиноріг • Жертовник • Живописець • Жираф • Журавель • Заєць • Змієносець • Змія • Золота Риба • Індіанець • Кассіопея • Кит • Кіль • Козоріг • Компас • Корма • Косинець • Лебідь • Лев • Летюча Риба • Лисичка • Ліра • Мала Ведмедиця • Малий Кінь • Малий Лев • Малий Пес • Мікроскоп • Муха • Насос • Овен • Октант • Орел • Оріон • Павич • Пегас • Персей • Південна Гідра • Південна Корона • Південна Риба • Південний Трикутник • Південний Хрест • Північна Корона • Піч • Райський Птах • Рак • Риби • Рись • Різець • Секстант • Сітка • Скорпіон • Скульптор • Столова Гора • Стріла • Стрілець • Телескоп • Телець • Терези • Трикутник • Тукан • Фенікс • Хамелеон • Центавр • Цефей • Циркуль • Чаша • Щит • Ящірка |