Цикл Брайтона

У 1872 Брайтон запатентував[1] двотактний, двоциліндровий двигун внутрішнього згоряння, який він назвав «Ready Motor», що можна перекласти як «двигун постійної готовності». Ця назва виправдовувалося тим, що двигун як пальне використовував гас. Тому він не потребував ні розігріву котла, як парові машини, ні у запуску газогенератора, як газовий двигун Ленуара. Один циліндр з поршнем у двигуні Брайтона виконував функцію компресора, що нагнітав повітря в камеру згоряння, у якій безупинно надходив і згорав гас, з утворенням гарячого газоподібного робочого тіла під тиском. Робоче тіло, через золотниковий механізм надходило в другий — робочий циліндр, поршень якого працював аналогічно, як і в паровій машині Дж. Ватта, обертаючи вал через кривошипно-шатунний механізм. Поршень компресора приводився в рух від валу з використанням кривошипно-шатунного механізму. Двигун Брайтона мав набагато кращі показники питомої потужності і економічності, ніж двигун Ленуара, і йому не потрібна була система електричного запалювання, але була одна проблема, вдалого технічного рішення якої не вдавалося знайти — створення достатнього тиску в камері згоряння для початку роботи двигуна. У той же час з'явився двигун Н. Отто, який став домінуючим на ринку теплових двигунів, який витіснив всіх конкурентів, у тому числі і «Ready Motor».

p-V-діаграма циклу Брайтона

T-s-діаграма циклу Брайтона
Ідеального (1—2—3—4—1)
Реального (1—2_p—3—4_p—1)

Існує два типи циклу Брайтона:

• відкритий з використанням камери внутрішнього згоряння із забиранням атмосферного повітря;
• закритий з використанням теплообмінника.

Ідеальний цикл Брайтона складається з процесів:

• 1—2 Ізоентропійне стиснення.
• 2—3 Ізобаричне підведення теплоти.
• 3—4 Ізоентропійне розширення.
• 4—1 Ізобаричне відведення теплоти.

Із врахуванням відмінностей реальних адіабатичних процесів розширення і стискання від ізоентропійних, будується реальний цикл Брайтона (1—2_p—3—4_p—1 на T-s діаграмі)

Термічний ККД ідеального циклу Брайтона прийнято описувати формулою:
${\displaystyle \eta =1-{\frac {1}{\pi ^{\frac {k-1}{k}}}}}$

де ${\displaystyle \,\pi =p_{2}/p_{1}}$ — ступінь підвищення тиску в процесі ізоентропійного стискання (1—2);

${\displaystyle \,k}$ — показник адіабати (для повітря k = 1,4)

Якщо здійснити обходження циклу Брайтона у зворотному напрямі — (1—4—3—2—1) можна отримати цикл холодильної машини, який називають також циклом Белла Колемана.

Оскільки відповідно до другого закону термодинаміки безпосереднє передавання тепла від тіла з нижчою температурою до тіла з вищою температурою неможливе, холодильний цикл Брайтона є здійснимим лише за умови, що температура холодильника є не нижчою від ${\displaystyle \,T_{4}}$, а температура нагрівника не є вищою від ${\displaystyle \,T_{2}}$.

Холодильні установки із замкнутим контуром газоподібного однофазного робочого тіла, що працюють за зворотним Брайтона, знайшли практичне застосування.

• Газотурбінний двигун
• Турбореактивний двигун
• Прямоточний повітряно-реактивний двигун
• Термодинамічний цикл

• Теплотехніка: підручник для студ. вищих техн. навч. закл. / Б. Х. Драганов [та ін.]; За ред. Б. Х. Драганова. — К.: ІНКОС, 2005. — 504 с. — ISBN 966-8347-23-4
• Буляндра О. Ф. Технічна термодинаміка: Підручн. для студентів енерг. спец. вищ. навч. закладів. — К.: Техніка, 2001. — 320 с. — ISBN 966-575-103-4
• Швець І. Т., Кіраковський Н. Ф. Загальна теплотехніка та теплові двигуни. — К.: Вища школа, 1977. — 269 с.
• Базаров И. П. Термодинамика. Учебник для вузов. — 4-е изд., перераб. и доп. — М.: Высшая школа — 1991. — 376 с. — ISBN 5-06-000626-3
• Cengel, Yunus A.; Boles, Michael A.Thermodynamics: an engineering approach. Boston: McGraw-Hill, 2002. ISBN 0-07-238332-1

• Spakovszky Z. S. 3.7. Brayton Cycle // Курс лекцій «Thermodynamics and Propulsion» на сайті MIT (англ.)