Циркуль

Ци́ркуль (лат. circulus — «коло», «окружність») — креслярський інструмент для креслення кіл або дуг. Також застосовується для точного вимірювання відстаней, зокрема на картах. Використовують у геометрії, кресленні, для навігації та у інших цілях.

Циркулі
Друлівник (замість писачка у торець вставлений свердел)

Конструкція

Зазвичай циркуль виготовляється з металу або пластику і складається з двох частин, сполучених шарніром, який дозволяє регулювати радіус кола, яке необхідно провести. Як правило, на кінці однієї з частин зазвичай міститься голка, на кінці іншої — предмет, що пише (наприклад, грифель чи олівець). У вимірювального циркуля можуть бути голки на обох ніжках.

Історія

Історія циркуля налічує близько трьох тисячоліть. Міфи Стародавньої Греції приписують його винахід майстру Талосу, племіннику Дедала[1]. З античності відомі задачі на побудову за допомогою циркуля та лінійки, згадані в «Началах» Євкліда. Багато циркулів знайдено в Помпеях, сталевий циркуль знайдений на розкопках у Новгороді[1].

Гуцульські мосяжники для викреслювання кругових ліній на металі використовували схожий на циркуль інструмент — друлівни́к (від нім. Dreule). Він складався з циліндричного стрижня (била), у торець якого вставлявся сталевий стрижень (писачок) з розгалуженим кінцем. При прорізуванні круга одне з вістер (сердешник) знаходилося в центрі, а друге (околичник) окреслювало коло. Вище писачка на било надівався диск-маховик (кочало), а ще вище — поперечний вороток (валок), на кінцях якого був закріплений шнурок (мотузок), що проходив через отвір у верхньому кінці била. Обертанням валка мотузок намотувався на било, а далі порухами валка догори-донизу било з писачком приводилося в обертання[2].

Типи циркулів
  • Штанговий циркуль (англ. beam compass; не плутати з штангенциркулем)[3] — інструмент з дерев'яною або латунною основою-штангою і муфтою (курсором), використовується для креслення кіл більшого радіуса, ніж це можна зробити звичайним циркулем.
  • Кронциркуль для внутрішніх вимірювань — використовується для вимірювання ширини отворів, пазів і заглиблень, які неможливо виміряти за допомогою лінійки;
  • Кронциркуль для зовнішніх вимірювань — дозволяє робити виміри важкодоступних ділянок заготовок.
  • Пропорційний циркуль — пристрій для зменшення або збільшення відрізка в певну кількість разів, а також поділу його на рівні частини.
  • Штангенциркуль — призначений для вимірювань з високою точністю зовнішніх і внутрішніх розмірів предметів, а також глибин отворів.
  • Землемірний циркуль (косинець, кроківка) — прилад для вимірювання земельних наділів, що складається з двох тонких тичок, з'єднаних кінцями вгорі та скріплених поперечкою[4][5][6].

Галерея
  • Циркуль, виготовлений з кованої сталі.
  • Металевий циркуль. Середина XX століття.
  • Циркуль. XVII століття.
  • Кронциркуль
  • Зображення циркуля на гербі НДР
  • Кулон із зображенням масонського символу у вигляді циркуля

Див. також

Примітки
  1. Кто и когда изобрел циркуль?
  2. Друлівник // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Microscopic Beam Compass. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 30 червня 2014.
  4. Циркуль // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Косинець // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Кроківка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.