Цирлін Володимир Вікторович

Народився 28 червня 1932 р. в Одесі в родині службовця. Закінчив Київський художній інститут (1958) та аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (1967).

З 1958 р. — художник комбінованих зйомок і художник-постановник Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.

Захистив кандидатську дисертацію «Декораційно-зображальне рішення фільму» (1968).

Викладав у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.

Був членом Спілок художників і кінематографістів України.

Помер 6 липня 1987 р. в Києві.

Оформив стрічки:

• «Небо кличе» (1960),
• «Кров людська — не водиця»,
• «Роман і Франческа» (1960),
• «Повія»,
• «Олекса Довбуш»,
• «Королева бензоколонки» (1961),
• «Київська соната»,
• «Між добрими людьми» (1962),
• «Юнга зі шхуни „Колумб“» (1963),
• «Космічний сплав» (1964),
• «Ключі від неба»,
• «Дні льотні» (1965),
• «Криниця для спраглих» (1966),
• «Зайвий хліб»,
• «Берег надії» (1967),
• «Вечір на Івана Купала» (1968),
• «Дума про Британку» (1969),
• «Сеспель»,
• «Білий птах з чорною ознакою» (1970),
• «Особисте життя»,
• «Гуси-лебеді летять»,
• «Канал» (1975),
• «Ярослав Мудрий» (1981),
• «Повернення з орбіти» (1983),
• «Подвиг Одеси» (1985, 2 c),
• «Бережи мене, мій талісмане» (1986),
• «Щасливий, хто кохав»,
• «Солом'яні дзвони» (1987),

телефільми:

• «Сліпий дощ» (1969),
• «Мир хатам, війна палацам» (1970),
• «Людина живе двічі» (1975),
• «Співає Лілія Гавриленко» (1975, фільм-концерт),
• «Народжена революцією» (1975—1977),
• «Талант» (1977),
• «Люди і дельфіни» (1983, т/ф, 4 а),
• «Поцілунок» (1983, т/ф),
• «Два гусари» (1984, 2 с.)
• «Чужий дзвінок» (1985, т/ф) та ін.

• Володимир Цирлін на сайті IMDb (англ.)

• Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.163;
• Митці України. К., 1992. — С.622—623;
• Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.624.