Цисоїда Діокла
Цисоїда Діокла — плоска алгебрична крива третього порядку. В декартовій системі координат, де вісь абсцис спрямована за , а вісь ординат за на відрізку , як на діаметрі будується допоміжне коло. В точці проводиться дотична . З точки проводиться довільна пряма , яка перетинає коло в точці і дотичну в точці . Від точки у напрямку точки , відкладається відрізок , довжина якого дорівнює довжині відрізка . При обертанні лінії навколо точки , точка описує лінію, яка називається цисоїда Діокла. Дві гілки цієї лінії на мал. 1 показані синім і червоним кольорами.
Рівняння
Рівняння цисоїди в прямокутній системі координат записується так:
Рівняння цисоїди в полярній системі координат:
Іноді рівняння цисоїди в полярній системі координат записують так:
Параметричне рівняння цисоїди:
де
- .
Історія
Вперше цисоїду досліджував грецький математик Діокл у II столітті до н. е. Діокл будував криву так: знаходиться точка , розташована на допоміжному колі симетрично точці ; вісь симетрії — діаметр . З точки проводиться перпендикуляр до осі абсцис. Точка , що належить цисоїді, знаходиться на перетині цього перпендикуляра і прямої . Цим методом Діокл побудував тільки криву всередині допоміжного кола. Якщо цю частину цисоїди () замкнути дугою кола , то виходить фігура, що нагадує своєю формою листок плюща. Грецькою плющ — χισσος («хіссос»), від чого й походить назва кривої — «цисоїда».
В сучасному вигляді цисоїду відтворив французький математик Жиль Роберваль у 1640 році. Пізніше цисоїду також досліджував голландський математик Слюз.
Властивості
- Цисоїда симетрична відносно осі абсцис.
- Цисоїда перетинає допоміжне коло в точках і , які належать діаметру цього кола.
- Цисоїда має один касп і асимптоту , рівняння якої: , де — радіус допоміжного кола.
- Цисоїда є евольвентою параболи з каспом у вершині параболи. При цьому директриса параболи є асимптотою цисоїди.[1]
Площа між цисоїдою і асимптотою
Ця площа дорівнює:
Площа, охоплена гілками цисоїди і асимптотою . Рівняння верхньої гілки :
Половина площі, укладеної між цисоїдою і асимптотою, дорівнює інтегралу від рівняння (2) в межах від 0 до :
Підстановка:
Межі інтегрування:
Інтеграл (3) перетворюється до вигляду:
Отже:
Об'єм тіла обертання
Об'єм () тіла, утвореного при обертанні гілки навколо осі абсцис, розраховується так:
Якщо , то , тобто .
Примітки
- Акопян А.В. Геометрия в картинках.