Цукрова вата

Цукро́ва ва́та, або соло́дка ва́та — одна з форм цукру. М'яка і липка, на дотик як шерсть, за зовнішнім видом нагадує бавовну, при контакті зі слиною майже миттєво тане в роті. Як кондитерський виріб часто подається на карнавалах, в цирках, парках розваг. Для зміни природного білого кольору може застосовуватись харчовий барвник. Може мати різний смак, в тому числі полуниці, лимонаду, чорниці, лайму, винограду, апельсину, кавуну, ананасу, манго тощо.

Історія

Вперше була відзначена у XVI столітті[1] У той час, виділений цукор був дорогим, процес трудомістким і в цілому не доступний для середньої людини.[1] Машина для прядіння цукрової вати була винайдена в 1897 році дантистом Вільямом Моррісоном та кондитером Джоном Вортоном і вперше представлена широкій публіці на виставці 1904 р. як «Fairy Floss».[2]

Виготовлення

Розплавлений цукор, що виливається крізь крихітні отвори на обертовий холодний металевий барабан або конус, не встигає кристалізуватися і під дією відцентрових сил перетворюється на тонкі нитки, які збираються в грудку.

Цікаві факти
  • На стандартну порцію витрачається 10-15 г. білого цукру.
  • Французькою «цукрова вата» називається «barbe à papa» («татова борода»).
  • На івриті «цукрова вата» називається שערות סבתא «сеарот савта» («бабусине волосся»).

Галерея
  • Процес приготування цукрової вати
  • Обладнання крупним планом
  • Типова машина для виготовлення цукрової вати
  • Вид машини з боку
  • Діти насолоджуються цукровою ватою
  • Цукрова вата на продаж в Кракові
  • Дівчинка їсть солодку вату

Примітки
  1. Lynne Olver. history notes-candy. The Food Timeline. Процитовано 30 листопада 2011.
  2. Cotton Candy. The Straight Dope. 7 лютого 2000. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 30 листопада 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.