Ціціанов Павло Дмитрович

Ціціанов Павло Дмитрович (8 (19) вересня 1754(17540919), Москва8 (20) лютого 1806, поблизу Баку) — нащадок грузинських князів Ціціашвілі, російський військовий діяч, князь, генерал від інфантерії (1804).

Ціціанов Павло Дмитрович
Народився 19 вересня 1754(1754-09-19)
Москва, Російська імперія[1]
Помер 20 лютого 1806(1806-02-20) (51 рік)
Баку
Поховання Сіоні
Країна  Російська імперія
Діяльність політик
Учасник Російсько-турецька війна
Титул принц
Військове звання генерал від інфантерії
Рід Tsitsishvilid
Батько Q15061505?
Нагороди

Життєпис

Початок служби — у лейб-гвардії в Преображенському полку в 1772 р.

У 1786 призначений командиром Санкт-Петербурзького гренадерського полку, на чолі якого воював під час Російсько-турецької війни 1787—1792 рр.

У 1796 р. направлений у Закавказзя під начальство графа Зубова.

У 1797 р. вийшов у відставку.

У 1802 р. призначений на посаду інспектора піхоти на Кавказ, військовим губернатором у м. Астрахань, головнокомандувачем у щойно приєднану Грузію.

Активно розширював російські володіння на Кавказі - в районі Каспійського моря, в Дагестані, Закавказзі. Проводив політику русифікації. Виселив з Грузії всіх членів Кахетинсько-Карталінського Царського Дому. В 1803 організував грузинське ополчення з 4500 добровольців, які приєдналися до російської армії. В 1804 штурмом взяв фортецю Гянджу, підкоривши Гянджинське ханство, — за це одержав чин генерал від інфантерії. Потім підкорив Ширванське ханство. Прагнув підкорити Баку і оточив його. У лютому 1806 очікувалася церемонія здачі Баку. Під час церемонії був убитий Ібрагім-ханом (наближеним бакинського хана Гусейн-Кулі). Голову Ціціанова Гусейн-Кулі відіслав перському шаху. У 1811 тіло Ціціанова було перевезене в Тбілісі і поховане в Сіонському соборі.

Література

  • Н. Ф. Дубровин «Закавказье от 1803 по 1806 г.» СПб., 1866
  • Пл. Зубов «Описание достопамятных происшествий в Армении» (СПб., 1811);
  • «Жизнь князя Цицианова» (М., 1823).

Примітки

  1. Цицианов Павел Дмитриевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.