ЧС2Т
ЧС2Т (ЧС2, обладнаний реостатним гальмом, заводське позначення — 63E) — пасажирський шестивісний електровоз постійного струму, виготовлявся чехословацьким заводом Шкода в 1972 році (дослідна партія) і з 1974 до 1976 року (масштабне виробництво) для радянських залізниць. За конструкцією кузова і більшості деталей уніфікований з електровозом ЧС4Т. З ЧС2, недивлячись на схожі позначення, ЧС2Т фактично не має нічого спільного, окрім елементів екіпажної частини.
| ЧС2Т (63E) | |
|---|---|
 | |
| Основні дані | |
| Роки будування | 1972, 1974—1976 |
| Країна будування | Чехословаччина |
| Завод | Шкода |
| Разом побудовано | 120 |
| Країни експлуатації | СРСР, Росія |
| Залізниця | Жовтнева |
| Ширина колії | 1520мм |
| Рід служби | пасажирський |
| Технічні дані | |
| Рід струму і напруга у контактній мережі |
3 кВ |
| Конструкційна швидкість | 160 км/год |
| Осьова формула | 3о—3о |
| Довжина локомотива | 18 920 мм |
| Зчіпна вага | 126 т |
| Навантаження від рушійних осей на рейки | 21 тс |
| Тип ТЕД | AL-4846dT |
| Електричне гальмування | Реостатне |
| Діаметр коліс | 1250 мм |
| Годинна потужність ТЕД | 6×770 кВт |
| Сила тяги годинного режиму | 19 400 кгс |
| Швидкість годинного режиму | 86,4 км/год |
| Тривала потужність ТЕД | 6×680 кВт |
| Сила тяги тривалого режиму | 16 200 кгс |
| Швидкість тривалого режиму | 91,5 км/год |
Історія
В кінці 1972 року на радянські залізниці надійшли два дослідних електровоза ЧС2Т №875 і 876 з реостатним гальмуванням (заводський тип 63Е0). На електровозах були встановлені потужніші тягові електродвигуни AL-4846dT, в яких була дещо змінена конструкція якоря і полюсів і покращена теплопередача від обмоток до сердечника якоря. Обмотки котушок мали ізоляцію класса F. Потужність електровоза становила 4620 кВт. Тягові двигуни, як і на електровозах ЧС2, з'єднувались послідовно, послідовно-паралельно і паралельно, ходовими позиціями були 20, 33 і 42. На кожній з ходових позицій можна було отримати п"ять ступенів ослаблення збудження — 85, 70, 57, 47 і 35 процентів.
На відміну від електровозів серії ЧС2, на електровозах серії ЧС2Т електродвигуни вентиляторів охолодження тягових двигунів були постійно включені послідовно, а електродвигуни вентиляторів охолодження пуско-гальмівних опорів — паралельно одній з секцій цих опорів.
Перша партія електровозів ЧС2Т отримала заводське позначення 63Е1 (№№ 945—1024), друга — 63Е2 (№№ 1025—1062). Вони мали незначні відмінності від дослідних електровозів. Їхні жалюзі камер пуско-гальмівних опорів керуються дистанційно з кабіни машиніста (63Е2), відсутні прожектори під лобовим склінням. На електровозах 63Е2, на відміну від 63Е1, в кабіні машиніста встановлювався кондиціонер, незначно покращилися деякі конструктивні елементи. Радянські залізниці отримали 118 (№№ 945—1062) серійних електровозів серії ЧС2Т. Вони надходили рівномірними партіями в депо Москва-Жовтнева (ТЧ‑1) і Ленінград-Пасажирський-Московський (ТЧ‑8). До 2001 року вони були приписані до цих депо. У 2001 році після передачі парка ЧС2Т з Москви до Санкт-Петербурга всі вони приписані до локомотивного депо Санкт-Петербург-Пасажирський–Московський, до переведення ділянки Мурманськ — Лоухи на змінний струм були приписані до депо Мурманськ (ТЧ‑28).
Література
- Раков В. А. Електровози серії ЧС2Т // Локомотиви вітчизняних залізниць 1956 - 1975. — М. : Транспорт, 1999. — С. 61 - 63. — ISBN 5-277-02012-8.
- Лисицын А. Л., Никитин А. С., Моховиков Д. И. и др. Пасажирський електровоз ЧС2Т. — М. : Транспорт, 1979. — 288 с.