Чагарниця кералайська

Чагарни́ця кералайська[3] (Montecincla fairbanki) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae[4]. Ендемік Індії. Рудобока чагарниця раніше вважалася підвидом кералайської чагарниці.

?
Чагарниця кералайська

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Leiothrichidae
Рід: Montecincla
Вид: Чагарниця кералайська
Біноміальна назва
Montecincla fairbanki
(Blanford, 1869)[2]

Поширення представників роду Montecincla
Синоніми
Garrulax jerdoni fairbanki
Strophocincla fairbanki
Trochalopteron fairbanki
Посилання
Вікісховище: Montecincla fairbanki
Віківиди: Montecincla fairbanki
ITIS: 916109
NCBI: 1689841

Опис
Кералайська чагарниця
Кералайська чагарниця

Довжина птаха становить 20,5-24 см. Тім'я темно-сіро-коричневе, над очима широкі білі "брови", через очі проходять темно-сірі смуги. Горло і верхня частина грудей сірі. Нижня частина тіла рудувато-коричнева, верхня частина тіла оливково-коричнева. Дзьоб коричневий, очі темно-карі або червонувато-карі. Виду не притаманний статевий диморфізм[5][6].

Поширення і екологія

Кералайські чагарниці мешкають в Західних Гатах на південь від перевалу Палаккад, в горах Палані. Вони живуть у високогірних чагарникових заростях, на берегах річок і струмків, на узліссях, в садах і на плантаціях. Зустрічаються на висоті від 800 до 2135 м над рівнем моря.

Поведінка

Кералайські чагарниці живляться комахами, ягодами і плодами, зокрема ягодами Viburnum, Rubus, Eurya, Luvunga, Trema і Rhodomyrtus tomentosa. Сезон розмноження триває з грудня по червень з піком в квітні-травні. В кладці 2 яйця[7][8][9].

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Кералайським чагарницям загрожує знищення природного середовища[10][11].

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Montecincla fairbanki.
  2. Blanford, WT (1869). Ornithological Notes, chiefly on some bird of Central, Western and Southern India. J. Asiat. Soc. Bengal 38: 164–191.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 грудня 2021.
  5. Rasmussen, PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Volume 2. Washington DC & Barcelona: Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 414.
  6. Oates, Eugene William (1889). У William Thomas Blanford. The Fauna of British India, Including Ceylon and Burma. Birds. Volume 1.. London: Taylor and Francis. с. 99–100.
  7. Bates, R.S.P. (1931). A note on the nidification and habits of the Travancore Laughing-Thrush (Trochalopterum jerdoni fairbanki). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 35 (1): 204–207.
  8. Ali, S; SD Ripley (1996). Handbook of the birds of India and Pakistan. Volume 7 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 42–44.
  9. Islam, MA (1989). Nest destruction and cannibalistic behaviour of Laughing Thrushes, Garrulax spp. (Aves: Muscicapidae). Bangladesh J. Zool. 17 (1): 15–17.
  10. Somasundaram, S.; Lalitha Vijayan (2007). An assessment of the population and habitat use of the Grey-breasted Laughing-thrush. Annual Report 2006–2007 (Anaikatty, Coimbatore: Sálim Ali Centre for Ornithology and Natural History): 19–20. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 16 грудня 2008.
  11. Ferguson,HS; Bourdillon,TF (1903). The birds of Travancore, with notes on their nidification.. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 15 (2): 249–264.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.