Чагарниця нільгірійська
Чагарни́ця нільгірійська[4] (Montecincla cachinnans) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae[5]. Ендемік Індії. Сіровола чагарниця раніше вважалася підвидом нільгирійської чагарниці.
? Чагарниця нільгірійська | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Montecincla cachinnans (Jerdon, 1839)[2][3] | ||||||||||||||||
Поширення представників роду Montecincla | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Garrulax cachinnans Crateropus cachinnans Strophocincla cachinnans | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Опис
Довжина птаха становить 20,5-24 см. Верхня частина тіла темно-оливково-сіра, нижня частина тіла рудувата. Тім'я темно-буре, над очима широкі білі "брови", через очі проходять чорні смуги. Горло чорне, хвіст оливково-коричневий. Очі червонувато-карі, дзьоб і лапи чорні.
Поширення і екологія
Нільгирійські чагарниці є ендеміками гір Нілґірі в Західних Гатах, що розташовані на південному заході Індії. Вони живуть в густому підліску гірських тропічних лісів, в порослих густими чагарниковими зарослями ярах, на узліссях, в садах і на плантаціях. Зустрічаються на висоті від 1200 до 2285 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 1800 м над рівнем моря.
Поведінка
Нігьгірійські чагарниці живляться безхребетними, нектаром, квітками, плодами і ягодами. Сезон розмноження триває з січня по липень. В кладці 2-3 яйця. Інкубаційний період триває 16-17 днів[6].
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція нільгирійських чагарниць становить від 3750 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища[7].
Примітки
- BirdLife International (2016). Montecincla cachinnans.
- Jerdon, Thomas C. (1839). Catalogue of the birds of the Peninsula of Indian: Continued. Madras Journal of Literature and Science 10: 234-269 [255-256 Plate 7].
- Jerdon, TC (1872). Supplementary Notes to "The Birds of India.". Ibis 6 (3): 307–308. doi:10.1111/j.1474-919X.1872.tb08412.x.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 грудня 2021.
- Islam, MA (1994). Breeding habits of the Nilgiri Laughing Thrush Garrulax cachinnans (Jerdon). Journal of the Bombay Natural History Society 91 (1): 16–28.
- Zarri AA, Rahmani AR, Singh A, Kushwaha SP (2008). Habitat suitability assessment for the endangered Nilgiri Laughingthrush : A multiple logistic regression approach. Current Science 94 (11): 1487–1494.