Чананьцзє

Чананьцзє (кит. трад. 長安街, спр. 长安街, піньїнь: Cháng'ānjiē, акад. Чананьцзє, буквально «вулиця вічного спокою» — головний проспект Пекіна. Вважається східно-західною віссю міста. Складається зі східної і західної частин. Східний кінець проспекту Дундань, західна частина Сідань. На північ від центральної точки проспекту Брама небесного спокою, на південь Площа Тяньаньмень. Під проспектом пролягає найстаріша частина 1-ї лінії Пекінського метрополітену. Чананьцзє є одним з політичних символів КНР.

Чананьцзє
 КНР
Населений пункт Пекін
Загальні відомості
Координати 39°54′27″ пн. ш. 116°23′49″ сх. д.
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap 912940 ·R (Пекін)
Мапа
 Чананьцзє у Вікісховищі

Історія

Спочатку побудували разом з Імператорським палацом у 14061420 за династії Мін. Назва проспекту — від міста Чан'ань, яке було столицею могутніх династій Хань і Тан в історії Китаю.

В епохи Мін і Цин довжина проспекту була лише 7—8 лі. Його досі називають Шилі-Чанцзє (кит. трад. 十里長街, спр. 十里长街, піньїнь: Shílǐ chángjiē, буквально «проспект завдовжки десять лі»).

Після того, як знесли ворота Цзяньгомень і Фусіньмень в 1940, сформовано сучасний проспект Чананьцзє.

У 1952 і 1954 у зв'язку з парадом на честь Дня утворення Китайської Народної Республіки і розширенням проспекту для поліпшення руху міського транспорту знесли ще кілька споруд.

Під час нищення чотирьох пережитків за Культурної революції проспект перейменований в Дунфанхун-далу (кит. трад. 東方 紅 大路, спр. 东方红 大路, піньїнь: Dōngfānghóng dàlù, буквально «проспект Червоний Схід»).

З 20 березня 2009 почався капітальний ремонт проспекту, який тривав 5 місяців.

Значні об'єкти вздовж проспекту та поблизу нього

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.