Чан'е-5Т1

Чан'е-5Т1 (кит.: 嫦娥 五号Т1) — експериментальна автоматична місячна станція, запущена Китайським національним космічним управлінням 23 жовтня 2014 для проведення випробувань входу в атмосферу спускного апарату, призначеного для майбутньої експедиції «Чан'е-5»[1]. Запуск автоматичної станції «Чан'е-5» для доставки ґрунту з Місяця, фінальної частини місячної програми Китаю, запланований на грудень 2019 року.

Чан'е-5Т1
Основні параметри
Повна назва 嫦娥 五号T1
NORAD ID 40283
Виготівник китайська академія космічних технологій
Оператор CNSA
Проліт Місяця
Штучний супутник Місяця
Дата запуску 23 жовтня 2014 в 18:00 UTC[1]
Ракета-носій Великий похід-3C
Космодром Сичан
Тривалість польоту 8 днів[1]
Схід з орбіти 31 жовтня 2014

Станція, як і попередні, носить ім'я китайської богині Місяця Чан'е.

Космічний апарат побудований на платформі «Чан'е-2», доповненої спусковим апаратом.

Китайська Народна Республіка стала третьою після СРСР та США країною, яка виконала повернення апарата з місячної орбіти[2]. Компонування АМС подібне радянському кораблю для пілотованих місячних обльотів Л1 («Зонд»).

Політ

Місячна станція запущена 23 жовтня 2014 в 18:00 UTC за допомогою ракети-носія «Великий похід-3C» з космодрому «Січан» в провінції Сичуань[1].

Супутник зробив півоберта навколо Місяця[1]. 31 жовтня 2014 року в 21:53 UTC спускний апарат відокремився від службового модуля, в 22:13 увійшов в атмосферу і в 22:42 приземлився в хошуні Сицзиван автономного району Внутрішня Монголія[3].

Службовий модуль «Чан'е-5Т1» після відділення спускального апарату продовжив політ [3] до точки Лагранжа L2 системи Земля — Місяць. Планується, що службовий модуль пробуде деякий час в цій точці, і вийде на орбіту навколо Місяця, з метою відпрацювання навігації та маневрування для майбутніх польотів автоматичних станцій. Планований термін експлуатації — до травня 2015[4].

Службовий модуль місячного супутника проведе ряд експериментів по впливу опромінення на бактерії та рослини за межами навколоземної орбіти[3][5].

4M (Manfred Memorial Moon Mission)

Одночасно було запущено космічний апарат, розроблений та виготовлений LuxSpace — підрозділом німецької компанії OHB System, розташованим в Люксембурзі. Апарат названий 4M (Manfred Memorial Moon Mission) в пам'ять про засновника компанії, професора Манфреда Фукса (1938 — 2014). Апарат масою 14 кг містить два наукових прилади. Перший — радіомаяк для випробування нового способу визначення місця розташування корабля. Радіолюбителі заохочуються призами при прийомі сигналу та пересиланні результатів в LuxSpace. Другий — дозиметр іспанської компаніїiC-Málaga, який безперервно вимірює рівень випромінювання протягом всього білямісячного шляху. Апарат 4M прикріплений до останнього ступеня ракети-носія, яка облетить Місяць та повернеться до Землі. Апарат став першою приватною місячною АМС[6].

Див. також

Примітки
  1. В Китае запущен экспериментальный беспилотный космический аппарат. Агентство Синьхуа. 24 жовтня 2014. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 2 листопада 2014.
  2. Глава САР Сянган поздравил Китай с успешным возвращением на Землю опытного лунного аппарата. Агентство Синьхуа. 2 листопада 2014. Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 5 листопада 2014.
  3. Спускаемый аппарат китайского опытного возвращаемого лунного спутника приземлился во Внутренней Монголии. Агентство Синьхуа. 1 листопада 2014. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 2 листопада 2014.
  4. Patrick Blau (4 листопада 2014). Chang'e 5 Test Vehicle begins ambitious Secondary Mission, back to the Moon. Chang'e 5 Test Mission Updates (англ.). spaceflight101.com. Процитовано 5 листопада 2014.
  5. Jacob Aron (20 жовтня 2014). China set to launch probe on round trip to the moon (англ.). New Scientist. Процитовано 3 листопада 2014.
  6. Mike Wall (23 жовтня 2014). First Private Moon Mission to Launch on Chinese Rocket Today (англ.). Space.com. Процитовано 3 листопада 2014.

Посилання
  • Patrick Blau (4 листопада 2014). Chang'e 5 Test Mission Updates (англ.). spaceflight101.com. Процитовано 5 листопада 2014.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.