Чарлз Старк Дрейпер

Народився у місті Міссурі, штат Міссурі, США. В 1917 році поступив в Університет Міссурі, звідки у 1919 році перевівся до Стенфорда. У 1922 році здобув ступінь бакалавра мистецтв в галузі психології і вступив до Массачусетський технологічний інститут, де послідовно отримав ступені бакалавра наук (у 1926-мі) і магістра (1928), а у 1938 році захистив докторську дисертацію з фізики[6]. Починаючи з 1938 року, він став викладати в інституті, з 1939 року уже на посаді професора читав лекції з аеронавтики.

Дисплей і клавіатура (DSKY) бортового комп’ютера командного модуля Аполлона з індикатором орієнтації (англ. Flight Director Attitude Indicator) вгорі

Ще будучи магістром у 1930 році заснував лабораторію вимірювальних приладів, що працює і донині. У 1961 році лабораторія отримала контракт на участь у програмі «Аполлон» з розробки бортового комп'ютера космічного корабля Аполлон. Комп'ютер розміром в один кубічний фут проводив обчислення і контролював рух, навігацію, і керував командним і місячним модулями під час польотів. З 1973 року лабораторія відокремилась від Массачусетського інституту і стала носити ім'я Дрейпера.

Іншою сферою інтересів Дрейпера були прилади інерціальної навігації, прикладна галузь інженерних наук, що почала активно формуватись у 1930-ті роки. Дрейпер зробив неоціненний внесок у становлення і розвиток інерціальної навігації, за що у 1981 році його було уведено до Національної зали слави винахідників. Лабораторія Дрейпера розробляла системи навігації і для військових потреб — для ракет «Атлас», «Тор», «Титан»[7], «Поларіс», «Посейдон», «Трайдент I», «Трайдент II»[8].

• 1957 рік — Медаль Голлі
• 1959 рік — Премія Вільяма Проктера за наукові досягнення
• 1960 рік — визнано Людиною року за версією журналу Time[9];
• 1960 рік — Медаль Говарда Поттса від американського Інституту Франкліна[10];
• 1964 рік — Національна наукова медаль США[11];
• 1967 рік — Медаль за видатну суспільну службу (НАСА)
• 1970 рік — Премія засновників NAE
• 1971 рік — Медаль Джона Скотта
• 1971 рік — Медаль Руфуса Ольденбургера
• 1973 рік — Медаль Ламме американського Інституту інженерів електротехніки і електроніки (IEEE)[12];
• 1981 рік — Золота медаль Ленглі від Смітсонівського інституту[13];
• 1981 рік — уведений до Національної зали слави винахідників[14].

На знак визнання заслуг науковця та інженера у 1989 році було засновано Премію Чарлза Старка Дрейпера, що вручається за значні інженерні досягнення, які зробили значний вплив на суспільство, а також привели до покращення якості життя та/або полегшили доступ до інформації[15].

• Як сам Дрейпер, так і численні його родичі відігравали помітну роль в житті штату Міссурі. Зокрема, його двоюрідний брат, Ллойд Старк, був 39-м губернатором штату.