Чарльз Гловер Баркла

Чарлз Гловер Баркла (англ. Charles Glover Barkla; 7 червня 1877, Віднес — 23 жовтня 1944, Единбург) — британський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1917 р. за досягнення у рентгенівській спектроскопії та пов'язаних питаннях рентгенівського випромінювання.

Чарлз Гловер Баркла
англ. Charles Glover Barkla
Народився 7 червня 1877(1877-06-07)[1][2][…]
Віднес, Велика Британія.
Помер 23 жовтня 1944(1944-10-23)[1][2][…] (67 років)
Единбург, Велика Британія
Місце проживання Велика Британія
Країна  Велика Британія
Діяльність фізик, викладач університету
Alma mater Ліверпульський університет
Кембриджський університет
Галузь фізика
Заклад Кембриджський університет
Ліверпульський університет
Королівський коледж
Единбурзький університет
Звання професор
Ступінь доктор
Вчителі Джозеф Джон Томсон
Аспіранти, докторанти Robert Dunbard[3]
Членство Лондонське королівське товариство
Відомий завдяки: дифракція рентгенівських променів
У шлюбі з Mary Esther Cowelld
Нагороди Нобелівська премія з фізики (1917)
медаль Г'юза (1917)
Бейкерівська лекція (1916)
 Чарльз Гловер Баркла у Вікісховищі

Біографія

Чарлз Баркла почав вивчати фізику і математику в 1894 р. — невдовзі після відвідування Ліверпульського Інституту — в Університеті Ліверпуля, який був тоді частиною Вікторіанського Університету. Після отримання диплома з фізики в 1898 р. і закінчення аспірантури в 1898 р. він отримав дослідницьку стипендію в лабораторії Кавендіша Триніті Коледжу в Кембриджі. Однак вже через рік він перейшов в королівський коледж в Кембриджі, а в 1902 р. повернувся в Ліверпуль. В 1909 р. він зайняв місце професора фізики в Лондонскому Університеті і перейшов у 1913-му завідувати кафедрою натурфілософії в Единбурзькому університеті, якою керував до своєї смерті.

1907 року Баркла одружився з Мері Естер Ковелл. У нього було двоє синів та одна дочка.

Досягнення

Уже в 1902-му Баркла займався рентгенівським випромінюванням. Він відкрив характеристичне рентгенівське випромінювання хімічних елементів і флуоресцентну складову розсіяного рентгенівського випромінювання. Також він виявив поляризацію рентгенівського випромінювання, що мало велике значення для усвідомлення рентгену як електромагнітного випромінювання. В 1917-му він отримав Нобелівську премію з фізики «за відкриття характеристичного рентгенівського випромінювання елементів». У тому ж році отримав медаль Х'юза від Лондонського королівського товариства. Іменем Баркла названо кратер на Місяці.

Примітки
  1. Архів історії математики Мактьютор
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Архів історії математики Мактьютор

Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.