Чаяндинське нафтогазоконденсатне родовище

Чаяндинське нафтогазоконденсатне родовище — унікальне (за міжнародною класифікацією — супергігантське) за запасами газу родовище у Східному Сибіру, найбільше в Республіці Саха (Якутія).

Чаяндинське нафтогазоконденсатне родовище
60°27′46″ пн. ш. 112°28′19″ сх. д.
Країна  Росія
Регіон Республіка Саха

Чаяндинське нафтогазоконденсатне родовище (Росія)
 Чаяндинське нафтогазоконденсатне родовище у Вікісховищі
Чаяндинське нафтогазоконденсатне родовище на схемі газогону Сила Сибіру

Опис

Розташоване на річці Чаянді, лівій притоці Нюї, яка в свою чергу є лівою притокою Лени. Знаходиться за 150 км на захід від Ленська. Відноситься до Непсько-Ботуобинської нафтогазоносної області Лено-Тунгуської нафтогазоносної провінції.

Відкрите в 1989 році свердловиною № 321. В результаті подальших пошукових робіт до складу Чаяндинського було інтегровано два інших об'єкти — Озерне та Нижньо-Хамакінське родовища. Основні поклади вуглеводнів знаходяться на глибині 1450—1850 метрів у відкладеннях венду. За типом поклади відносяться до пластових, литологічно та тектонічно екранованих. Колектори — пісковики.

Запаси Чаяндинського родовища за російською класифікаційною системою за категоріями С1+С2 складають 1,24 трлн.м3 газа та 68 млн.т нафти і конденсату.  Газ родовища, як і деяких інших у Лено-Тунгуськії нафтогазоносній провінції, містить значну кількість гелію, яка оцінюється у 1,4 млрд.м3.[1]

Нафта родовища важка, смолиста та парфіниста. Низькі пластові температури суттєво знижують ефективність її витіснення газом. Наслідком є невисока продуктивність свердловин та малий коефіцієнт вилучення запасів, первісно оцінений у 8 %. Це, разом з відсутністю відповідних магістральних систем транспортування газу та можливою втратою запасів гелію в умовах відсутності його ринку в Росії, певний час стримувало освоєння Чаяндинського родовища.[2]

Нарешті, у 2008 році ліцензію без конкурсу отримала державна компанія «Газпром». Пілотний проект з видобутку нафти стартував тут у 2014-му, а з наступного року почались підготовчі роботи по облаштуванню газової інфраструктури. За планами, річна потужність Чаяндинського промислу повинна досягнути 25 млрд.м3 газу та 2,3 млн.т нафти і конденсату. Родовище стане першим головним джерелом газопроводу «Сила Сибіру» (в майбутньому до цієї системи приєднають ще одне унікальне родовищі із сусідньої Іркутської області — Ковиктинське).

Також передбачається впровадження технології мембранного вилучення гелію прямо на промислі, що дозволить задіяти його запаси.[3]

У 2019 році пробурено 508 тис. м проходки, закінчено будівництвом 142 експлуатаційні свердловини.[4].

Відповідно до затвердженого проекту до 2023 року фонд свердловин Чаяндинського родовища має становити 335 одиниць.

Примітки

  1. Чаяндинское нефтегазоконденсатное месторождение (НГКМ) | Месторождения | Neftegaz.RU. neftegaz.ru (рос.). Процитовано 29 січня 2017.
  2. Чаяндинское НГКМ — основа социально-экономического развития региона. Greenologia (ru-RU). 21 травня 2015. Процитовано 29 січня 2017.
  3. Чаяндинское месторождение. www.gazprom.ru (рос.). Процитовано 29 січня 2017.
  4. ТЭК России | Гигант для «Силы Сибири». www.cdu.ru. Процитовано 3 грудня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.