Сила Сибіру

Сила Сибіру (рос. Сила Сибири) (раніше відомий як газогін Якутія-Хабаровськ-Владивосток) — газогін у Східному Сибіру для транспортування природного газу з Республіки Саха (Якутія) в Приморський край і далекосхідні країни. Відкриття відбулося 2 грудня 2019 року[1].

Сила Сибіру
Держава  Росія і  КНР
Адміністративна одиниця Республіка Саха
Іркутська область
Амурська область
У межах геооб'єкта Іркутська область, Республіка Саха, Амурська область
Вартість 55 000 000 000 €
Оператор Газпром і China National Petroleum Corporation
Діаметр 1420 мм
Дата/час прийняття в експлуатацію 1 грудня 2019
З'єднується з Чаяндинське нафтогазоконденсатне родовище і Kovykta fieldd
Довжина або відстань 2159 км
Офіційний сайт
 Сила Сибіру у Вікісховищі
Мапа-схема газогону Сила Сибіру

Історія

29 жовтня 2012 року президент Володимир Путін доручив генеральному директорові Газпрому розпочати будівництво газогону.[2] 21 травня 2014 року, Росія і Китай підписали 30-річний газовий контракт, який був необхідний для здійснення проекту. Будівництво було оголошено розпочатим 1 вересня 2014 року в Якутську президентом Путіним і віце-прем'єром Китаю Чжан Гаолі.[3][4]

Будівництво газогону з Владивостоку в Китай мало початися 2015 року[5]. Проте у грудні 2015 Газпром скасував тендер на побудову 4 ділянок загальною довжиною 822 кілометри (половина трубопроводу до Іркуська)[6][7].

Відкриття газогону відбулося 2 грудня 2019 року.

Технічна характеристика

Кошторисна вартість газогону 770 млрд рублів, а інвестиції у видобуток газу становитимуть 430 млрд рублів.[2] Передбачається ввести в експлуатацію до 2019 року[8] Потужність 56-дюймового (1400 мм) газогону до 61 млрд м³/рік природного газу.[9] 38 млрд м³/рік має постачатися в Китай.[8][10]

Маршрут

Газогін матиме приблизно 3200 км завдовжки від Чаяндинського нафтогазоконденсатного родовища в Якутії до споживача. Він буде частково реалізовуватися в рамках комплексного коридору другої черги Нафтогону Східний Сибір-Тихий океан.[11] В Хабаровську газогін буде з'єднано з газогоном Сахалін-Хабаровськ-Владивосток. Разом, ці газогони будуть постачати газ на планований завод скрапленого природного газу, який вироблятиме скраплений природний газ на експорт в Японію, і планований нафтохімічний комплекс у Приморському краї.[11][12][13], також має бути побудовано газогін в Північний Китай.

Крім того, проект включає в себе 800 км газогону з Якутії в Іркутськ.

Джерела живлення

Газогін має постачати газ з Чаяндинського родовища в Якутії.[14] Родовище має дати газ, як очікується, в 2019 році[8] пізніше Ковиктинське родовище, що введуть в експлуатацію до 2021, буде підключено до газогону.[8][15] В цьому випадку споживачі зможуть отримувати до 25 млрд м³/рік природного газу.[16]

Серед можливих додаткових джерел планується залучення газу з Юрубчено-Тохомського та Собінського родовищ.

Критика

Низкою експертів висказувалася думка, що проект більше політичний, ніж економічний, тому навіть сам факт будівництва ставився під питання. Так, у вересні 2014 року Китай відмовився дати аванс 25 млрд доларів.[17][18]

Див.також

Примітки
  1. Перший газопровід між Росією та Китаєм довжиною 3 тисячі кілометрів почав роботу. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 2 грудня 2019.
  2. ru:"Газпром" получил импульс для освоения Чаянды [Gazprom received an impulse for conquest of Chayanda] (Russian). Interfax. 29 жовтня 2012. Процитовано 11 квітня 2014.
  3. Putin In Yakutsk To Inaugurate Construction Of Pipeline To China. Radio Free Europe/Radio Liberty. 1 вересня 2014. Процитовано 2 вересня 2014.
  4. Putin gives start to Power of Siberia gas pipeline construction. ITAR-TASS. 1 вересня 2014. Процитовано 2 вересня 2014.
  5. China to Begin Building Power of Siberia Gas Pipeline in First Half of 2015. RIA Novosti. 1 September 2014. Процитовано 2 вересня 2014.
  6. "Газпром" отменил крупнейший в своей истории тендер на строительство "Силы Сибири". УНІАН. 29 грудня 2015. Процитовано 29 грудня 2015.
  7. «Газпром» отменил крупнейший в своей истории тендер. РБК. 29 грудня 2015. Процитовано 29 грудня 2015.
  8. Khodyakova, Yelena (4 березня 2014). ru:«Газпром» отложил запуск газопровода «Сила Сибири» до 2019 г. [Gazprom postponed start of the Power of Siberia pipeline until 2019]. Vedomosti (Russian). Процитовано 11 квітня 2014.
  9. Gazprom and CNPC sign MoU on gas supplies via eastern route. Pipelines International. 27 березня 2013. Процитовано 4 березня 2014.
  10. Soldatkin, Vladimir; Pinchuk, Denis (7 березня 2014). Rosneft challenges Gazprom monopoly to export Russian pipeline gas. Reuters. Процитовано 4 березня 2014.
  11. Russia's Gazprom mulls new liquefaction plant in country's Far East. Platts. 24 червня 2008. (необхідна підписка). Процитовано 2 серпня 2008.
  12. Gas Will Be Delivered to Japan through Vladivostok. Vladivostok Times. 24 червня 2008. Процитовано 2 серпня 2008.
  13. Gazprom map of gas pipelines in Siberia, planned and projected retrieved 2012-11-26
  14. Gazprom Eying Chayandinskoye, Sakhalin-3 Licenses. Rigzone. 15 червня 2008. Процитовано 2 серпня 2008.
  15. Gazprom, CNPC sign memorandum on eastern route pipeline gas supplies to China (Part 2). Interfax. 22 березня 2013. Процитовано 10 квітня 2014.
  16. ru:"Сила Сибири" положит начало освоению новых месторождений. Sakha News (Russian). ITAR-TASS. 9 April 2014. Процитовано 11 квітня 2014.
  17. Китайці не дали грошей "Газпрому" на новий газопровід. Дзеркало тижня. Україна. 24 вересня 2014 (11:44).
  18. Экс-посол в Китае Костенко: Китай не будет с помощью силы захватывать российские земли. Это будет ползучая мирная экспансия, Гордон, 23 Апреля, 2015 16:31

Ресурси Інтернету
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.