Чезаре Бово

Чезаре Бово (італ. Cesare Bovo, нар. 14 січня 1983, Рим) — італійський футболіст, захисник клубу «Торіно». Молодіжний чемпіон Європи та бронзовий призер Олімпійських ігор. Кавалер ордена «За заслуги перед Італійською Республікою».

Чезаре Бово
Чезаре Бово
Особисті дані
Народження 14 січня 1983(1983-01-14) (39 років)
  Рим, Італія
Зріст 181 см
Вага 75 кг
Громадянство  Італія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб «Торіно»
Номер 5
Юнацькі клуби
1999—2001 «Рома»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
2000–2002 «Рома» 0 (0)
2002–2004 «Лечче» 30 (2)
2004–2006 «Рома» 22 (0)
2004–2005   «Парма» 31 (2)
2006–2007 «Палермо» 1 (0)
2007   «Торіно» 7 (1)
2007–2008 «Дженоа» 27 (0)
2008–2011 «Палермо» 89 (7)
2011–2013 «Дженоа» 21 (0)
2013– «Торіно» 40 (0)
Національна збірна**
РокиЗбірнаІгри (голи)
2000 Італія U-16 3 (0)
2000–2001 Італія U-17 9 (1)
2001 Італія U-19 7 (1)
2001–2003 Італія U-20 8 (4)
2004–2006 Італія U-21 27 (2)
Звання, нагороди
Нагороди
Кавалер ордена За заслуги перед Італійською Республікою

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 3 жовтня 2015.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 3 жовтня 2015.

Клубна кар'єра

Народився 14 січня 1983 року в місті Рим. Вихованець футбольної школи клубу «Рома», але закріпитись в команді не зумів і провівши лише 1 матч за клуб у Кубку Італії і на правах спільного володіння перейшов у «Лечче». 5 жовтня 2003 року він дебютував у складі клубу в серії А у матчі з Брешією" (1:4). 2 травня 2004 року він забив гол за клуб, який приніс Лечче перемогу над «Інтером» 2:1 і «порятунок» від вильоту в Серію Б.

Чезаре Бово під час виступів за «Палермо». 3 грудня 2010 року.

У червні 2004 року захисник повернувся в «Рому» і вже 31 липня був переданий в оренду на сезон в «Парму», будучи частиною угоди по переходу Маттео Феррарі у зворотному напрямку. У «Пармі» Бово провів хороший сезон, в результаті чого частина трансферу гравця була викуплена «Палермо» за 1,5 мільйони євро. Влітку 2005 року Бово все ж повернувся в «Рому», однак не часто виходив на поле через серйозну конкуренцію з боку Куффура, Ківу і Мексеса.

Влітку 2006 року, завдяки наполегливості президента «Палермо», Мауріціо Дзампаріні, клуб викупив і другу частину прав на футболіста за 2,1 млн. євро[1]. Однак закріпитися в складі клубу Бово не зміг і в останній день зимового трансферного вікна перейшов на правах оренди в «Торіно». В липні 2007 року Бово перейшов в «Дженоа», яка заплатила за 50 % прав на футболіста 3,3 млн євро[2]. У «Дженоа» Бово користувався великою прихільністю тренера Джанп'єро Гасперіні, який одразу довірив йому місце в основі команди.

19 червня 2008 року Бово повернувся в «Палермо», яке викупило половину прав за 4,5 млн євро плюс захисника Джузеппе Б'яву[3]. Він дебютував у складі команди в матчі Кубка Італії з «Равенною». Свій перший м'яч за клуб Бово забив у матчі третього туру серії А з його колишньою командою, «Дженоа». Всього за перший сезон він провів 28 матчів і став віце-капітаном клубу, разом з Фабріціо Мікколі.

23 серпня 2011 року на правах оренди повернувся до «Дженоа», яке в січні наступного року за 1,3 млн євро викупило контракт гравця. Цього разу провів у складі генуезців два сезони.

Влітку 2013 року разом з одноклубником Чіро Іммобіле перейшов до «Торіно», де мав замінити Анджело Огбонну, який покинув клуб[4].. Відтоді встиг відіграти за туринську команду 40 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірні

2000 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 19 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 2 забитими голами.

Протягом 2001—2006 років залучався до складу молодіжної збірної Італії, був капітаном. У 2004 році виграв з командою молодіжний чемпіонат Європи, де він забив другий гол у фінальній грі проти Сербії і Чорногорії[5]. У тому ж році він грав на Олімпіаді, де італійці виграли бронзові медалі. На цьому турнірі Бово забив гол у 1/4 фіналу у ворота Малі, який вивів команду в півфінал.

Через два роки брав участь і у Молодіжному чемпіонаті Європи 2006, проте тут команда не змогла навіть подолати груповий етап. Всього на молодіжному рівні зіграв у 35 офіційних матчах, забив 6 голів.

28 серпня 2010 року викликався головним тренером національної збірної Італії Чезаре Пранделлі, на матчі кваліфікації до Євро-2012 проти Естонії і Фарерських островів, однак на поле так і не вийшов.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2001–02 «Рома»A00КІ10ЛЧ00---10
2002–03 «Лечче»B110КІ20------130
2003–04A192КІ00------192
Усього за «Лечче»30220----322
2004–05 «Парма»A31+2[6]2+0[6]КІ10КУЄФА80---422
2005–06 «Рома»A220КІ70КУЄФА71---361
Усього за «Рому»2208071--371
2006–07 «Палермо»A10КІ10КУЄФА00---20
2006–07 «Торіно»A71КІ00------71
2007–08 «Дженоа»A270КІ00------270
2008–09 «Палермо»A291КІ10------301
2009–10A282КІ30------312
2010–11A324КІ41ЛЄ70---435
2011–12------ЛЄ20---20
Усього за «Палермо»9079190--1088
2011–12 «Дженоа»A80КІ00------80
2012–13A130КІ00------130
Усього за «Дженоа»48000----480
2013–14 «Торіно»A200КІ00------200
2014–15A150КІ00ЛЄ60---210
2015–16A50КІ10------60
Усього за «Торіно»4711060--541
Усього за кар'єру268+212+0211301--32114

Досягнення

Італія U-21: 2004

Примітки

  1. Gobbi a Firenze, Bovo a Palermo
  2. Genoa, Bovo in comproprietà per 3,3 milioni. Архів оригіналу за 10 травня 2012. Процитовано 19 жовтня 2015.
  3. Профіль transfermarkt.de. Архів оригіналу за 22 березня 2009. Процитовано 19 жовтня 2015.
  4. Bovo al Toro Архівовано 13 липня 2013 у Wayback Machine.. Torino FC.
  5. European U-21 Championship 2004
  6. Плей-оф

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.