Чемпіонат ФРН з футболу 1964—1965: Бундесліга
Сезон Бундесліги 1964–1965 був другим сезоном в історії Бундесліги, найвищого дивізіону футбольної першості ФРН. Він розпочався 22 серпня 1964[1] і завершився 15 травня 1965 року[2]. Діючим чемпіоном країни був «Кельн», який не зміг захистити чемпіонський титул, поступившись бременському «Вердеру», новому чемпіону країни, трьома турнірними очками.
Сезон | 1964–65 |
---|---|
Чемпіони |
«Вердер» 1-й титул переможців Бундесліги 1-й титул чемпіонів Німеччини |
Вибули |
«Герта» (Берлін) (скасування ліцензії) |
Кубок чемпіонів | «Вердер» |
Кубок володарів кубків | «Боруссія» (Дортмунд) |
Зіграно матчів | 240 |
Забито голів | 796 (3.32 за гру) |
Найкращий бомбардир |
Рудольф Брунненмаєр (24) |
Найбільша перемога вдома |
«Мюнхен 1860» 9–0 «Карлсруе» |
Найбільша перемога в гостях |
«Айнтрахт» (Франкфурт) 0–7 «Карлсруе» |
Найрезультативніша гра | «Мюнхен 1860» 6–4 «Герта» (Берлін) |
← 1963–64 1965–66 → |
Збереження місця у Бундеслізі
«Шальке 04» і «Карлсруе» посіли два останні рядки турнірної таблиці і мали понизитися у класі до Регіоналліги. Проте по ходу сезону, у лютому 1965 року, були виявлені фінансові порушення з боку берлінської «Герти» — оформлення трансферних сум і виплати бонусів в обхід існуючих для клубів Бундесліги обмежень. Покарання зокрема передбачало позбавлення ліцензії, що звільняло ще одне місце у складі Бундесліги на наступний сезон. Враховуючи, що така ситуація прямо не передбачалася регламентом, а на це додаткове місце мали можливість претендувати обидві команди, що залишали Бундеслігу, а також представники берлінської зони Регіоналліги, до якої переходила покарана «Герта», Німецький футбольний союз, аби уникнути ризику юридичних суперечок, вирішив розширити склад учасників Бундесліги з 16 до 18 команд. Таким чином «Шальке» і «Карлсруе» залишилися у найвищій футбольній лізі ФРН, а на місце «Герти» підвищився у класі клуб «Тасманія 1900», бронзовий призер берлінської зони Регіоналліги, оскільки чемпіон і віце-чемпіон цього змагання від переспективи виступів у Бундеслізі відмовилися[3].
Зміна учасників у порівнянні з сезоном 1963–64
«Пройсен Мюнстер» і «Саарбрюкен» за результатами попереднього сезону вибули до Регіоналліги, фінішувавши на двох останніх місцях турнірної таблиці попереднього сезону. На їх місце до вищого дивізіону підвищилися «Ганновер 96» і «Боруссія» (Нойнкірхен), що виграли свої групи плей-оф.
Клуб | Стадіон[4] | Вміщує[4] |
---|---|---|
«Герта» (Берлін) | Олімпіаштадіон | 100,000 |
«Айнтрахт» (Брауншвейг) | Айнтрахтштадіон | 38,000 |
«Вердер» | Везерштадіон | 32,000 |
«Боруссія» (Дортмунд) | Роте Ерде | 30,000 |
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) | Вальдштадіон | 87,000 |
«Гамбург» | Фолькспаркштадіон | 80,000 |
«Ганновер 96» | АВД-Арена | 86,000 |
«Кайзерслаутерн» | Бетценберг | 42,000 |
«Карлсруе» | Вільдпаркштадіон | 50,000 |
«Кельн» | Рейн Енергі Штадіон | 76,000 |
«Дуйсбург» | Ведауштадіон | 38,500 |
«Мюнхен 1860» | Грюнвальдер | 44,000 |
«Боруссія» (Нойнкірхен) | Елленфельдштадіон | 32,000 |
«Нюрнберг» | Штедтішес Штадіон | 64,238 |
«Шальке 04» | Глюкауф-Кампфбан | 35,000 |
«Штутгарт» | Мерседес-Бенц Арена | 53,000 |
Турнірна таблиця
Поз | Команда | І | В | Н | П | ГЗ | ГП | РГ | О | Кваліфікація або пониження |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | «Вердер» (C) | 30 | 15 | 11 | 4 | 54 | 29 | +25 | 41 | Попередній етап Кубка чемпіонів 1965—1966 |
2 | «Кельн» | 30 | 14 | 10 | 6 | 66 | 45 | +21 | 38 | Перший раунд Кубка ярмарків 1965—1966 |
3 | «Боруссія» (Дортмунд) | 30 | 15 | 6 | 9 | 67 | 48 | +19 | 36 | Перший раунд Кубка володарів кубків 1965—1966 |
4 | «Мюнхен 1860» | 30 | 14 | 7 | 9 | 70 | 50 | +20 | 35 | Перший раунд Кубка ярмарків 1965—1966 |
5 | «Ганновер 96» | 30 | 13 | 7 | 10 | 48 | 42 | +6 | 33 | Другий раунд Кубка ярмарків 1965—1966 |
6 | «Нюрнберг» | 30 | 11 | 10 | 9 | 44 | 38 | +6 | 32 | Перший раунд Кубка ярмарків 1965—1966 |
7 | «Майдеріхер» | 30 | 12 | 8 | 10 | 46 | 48 | −2 | 32 | |
8 | «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) | 30 | 11 | 7 | 12 | 50 | 58 | −8 | 29 | |
9 | «Айнтрахт» (Брауншвейг) | 30 | 10 | 8 | 12 | 42 | 47 | −5 | 28 | |
10 | «Боруссія» (Нойнкірхен) | 30 | 9 | 9 | 12 | 44 | 48 | −4 | 27 | |
11 | «Гамбург» | 30 | 11 | 5 | 14 | 46 | 56 | −10 | 27 | |
12 | «Штутгарт» | 30 | 9 | 8 | 13 | 46 | 50 | −4 | 26 | |
13 | «Кайзерслаутерн» | 30 | 11 | 3 | 16 | 41 | 53 | −12 | 25 | |
14 | «Герта» (Берлін) (R) | 30 | 7 | 11 | 12 | 40 | 62 | −22 | 25 | Пониження у класі до Регіоналліги[lower-alpha 1] |
15 | «Карлсруе» | 30 | 9 | 6 | 15 | 47 | 62 | −15 | 24 | |
16 | «Шальке 04» | 30 | 7 | 8 | 15 | 45 | 60 | −15 | 22 |
Правила розподілу місць у групі: 1) очки; 2) співвідношення забитих і проопущених голів.
(C) Чемпіон; (R) Вибули.
Примітки:
- «Герта» (Берлін) була позбавлена ліцензії для виступів у Бундеслізі через фінансові порушення. «Карлсруе» і «Шальке 04 залишилися у Бундеслізі через її розширення до 18 команд.
Результати
Команда | ГЕР | АЙБ | ВЕР | БРД | АЙФ | ГАМ | ГАН | КАЙ | КАР | КЕЛ | МАЙ | М60 | БРН | НЮР | Ш04 | ШТТ |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
«Герта» (Берлін) | — | 0–3 | 0–0 | 0–0 | 1–3 | 0–0 | 1–1 | 5–3 | 2–1 | 1–3 | 2–2 | 2–1 | 1–1 | 1–2 | 2–1 | 0–0 |
«Айнтрахт» (Брауншвейг) | 1–1 | — | 1–1 | 0–1 | 3–2 | 2–0 | 2–2 | 2–0 | 3–0 | 1–1 | 0–1 | 1–1 | 1–0 | 1–0 | 1–2 | 2–1 |
«Вердер» | 5–1 | 5–1 | — | 3–0 | 2–2 | 0–0 | 3–0 | 1–1 | 1–0 | 0–0 | 1–0 | 3–2 | 2–0 | 1–1 | 2–2 | 1–0 |
«Боруссія» (Дортмунд) | 6–3 | 5–4 | 1–2 | — | 1–3 | 2–0 | 0–2 | 3–2 | 5–1 | 2–2 | 0–0 | 1–1 | 5–1 | 2–1 | 4–0 | 1–0 |
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) | 3–0 | 2–2 | 0–2 | 0–2 | — | 2–1 | 3–3 | 1–2 | 0–7 | 1–4 | 2–3 | 4–1 | 1–0 | 1–1 | 2–2 | 2–3 |
«Гамбург» | 4–1 | 0–1 | 0–4 | 1–4 | 2–1 | — | 3–0 | 3–2 | 2–1 | 0–0 | 3–0 | 3–2 | 1–2 | 2–1 | 2–4 | 2–2 |
«Ганновер 96» | 3–1 | 2–2 | 1–2 | 2–0 | 3–2 | 1–2 | — | 4–0 | 4–2 | 2–0 | 2–0 | 0–2 | 1–1 | 2–2 | 1–0 | 2–1 |
«Кайзерслаутерн» | 1–2 | 2–1 | 2–1 | 1–3 | 0–1 | 2–1 | 1–0 | — | 0–1 | 2–2 | 2–0 | 1–2 | 2–0 | 3–2 | 3–0 | 2–1 |
«Карлсруе» | 0–1 | 3–0 | 0–2 | 2–0 | 3–1 | 2–2 | 2–3 | 6–1 | — | 2–4 | 2–1 | 1–5 | 2–1 | 1–1 | 2–2 | 0–0 |
«Кельн» | 2–3 | 5–1 | 4–2 | 3–3 | 3–4 | 3–0 | 0–1 | 3–0 | 4–1 | — | 1–2 | 1–1 | 4–3 | 0–0 | 2–1 | 2–1 |
«Майдеріхер» | 2–2 | 2–0 | 2–2 | 3–2 | 1–3 | 3–2 | 1–0 | 3–1 | 1–1 | 0–3 | — | 3–0 | 1–1 | 2–0 | 2–1 | 3–3 |
«Мюнхен 1860» | 6–4 | 2–0 | 3–1 | 4–4 | 0–1 | 4–1 | 4–0 | 2–2 | 9–0 | 2–3 | 2–1 | — | 4–2 | 2–0 | 3–1 | 1–0 |
«Боруссія» (Нойнкірхен) | 2–2 | 0–0 | 1–1 | 1–2 | 4–0 | 3–1 | 2–1 | 0–3 | 1–0 | 1–1 | 4–2 | 3–0 | — | 1–1 | 3–2 | 3–1 |
«Нюрнберг» | 2–0 | 3–2 | 2–3 | 1–0 | 0–0 | 2–3 | 1–0 | 1–0 | 4–1 | 3–0 | 1–1 | 2–2 | 2–0 | — | 3–2 | 1–1 |
«Шальке 04» | 3–0 | 0–3 | 1–0 | 2–6 | 1–1 | 3–1 | 2–2 | 1–0 | 1–1 | 2–3 | 1–2 | 2–2 | 1–1 | 1–3 | — | 3–1 |
«Штутгарт» | 1–1 | 3–1 | 1–1 | 3–2 | 1–2 | 2–4 | 0–3 | 1–0 | 1–2 | 3–3 | 4–2 | 3–0 | 3–2 | 3–1 | 2–1 | — |
Колір: блакитний = перемога господарів; жовтий = нічия; рожевий = перемога гостей.
Найкращі бомбардири
- 24 голи
- 22 голи
- 19 голів
- Крістіан Мюллер («Кельн»)
- 15 голів
- 14 голів
- Франц Брунгс («Боруссія» (Дортмунд))
- Уве Зеелер («Гамбург»)
- 12 голів
- Петер Гроссер («Мюнхен 1860»)
- Гартманн Мадль («Карлсруе»)
- Клаус Матішак («Шальке 04»)
- Ельмар Май («Боруссія» (Нойнкірхен))
- Карл-Гайнц Тілен («Кельн»)
- Лотар Ульзас («Айнтрахт» (Брауншвейг))
Склад чемпіонів
«Вердер» |
---|
Воротар: Гюнтер Бернард (30). Захисники: Горст-Дітер Геттгес (29 / 1); Зепп Піонтек (28 / 3); Гельмут Ягєльскі (26); Гайнц Штайнманн (26); Вольфганг Бордель (1). Головний тренер: Віллі Мультгауп. Був у заявці, але не взяв участі у жодній грі чемпіонату: Клаус Ламберц; Горст Дудян; Вальтер Нахтвай; Ервін Юнг. |
Примітки
- Spielplan 1. Spieltag. DFB. 5 квітня 2001.
- Saison 1964/1965 Letzter Spieltag. DFB. 5 квітня 2001.
- Weinrich, Matthias (1998). Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs, Band 3: 35 Jahre Bundesliga, Teil 1: 1963–1975. Kassel: AGON Sportverlag. с. 38. ISBN 3-89784-132-0. (нім.)
- Grüne, Hardy (2001). Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs, Band 7: Vereinslexikon. Kassel: AGON Sportverlag. ISBN 3-89784-147-9. (нім.)