Червінський Євген Іванович
Євге́н Іва́нович Черві́нський (1820 — близько 1890) — український архітектор середини ХІХ століття.
Червінський Євген Іванович | |
---|---|
Народження | 1820 |
Смерть | близько 1890 |
Навчання | Петербурзька Академія мистецтв |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Ромни, Полтава |
Архітектурний стиль | псевдоруський |
Найважливіші споруди | палац Закревських, «будинок для гостей» Г. Галагана |
Червінський Євген Іванович у Вікісховищі |
Життєпис
Працював у Полтаві з грудня 1834 року канцеляристом губернської креслярні, а від 1838 року — помічником архітектора у комісії, що зводила будинок кадетського корпусу. Першим проектом Євгена Червінського був палац Закревських у с. Березова Рудка, Прилуцького повіту, Полтавської губернії[1]. Палац — двоповерхова будівля, збудована у 1838 році у стилі необароко.[2]
Фахову освіту отримав в Петербурзькій Академії мистецтв та у 1846 році, за проект будівлі дворянського зібрання, здобув звання вільного художника, а за чотири роки був визнаний «призначеним». У 1852 році, за виконання проекту приватного будинку для столиці, отримав звання — академік архітектури.
У середині XIX століття намагався відродити український національний стиль, збудувавши у 1854–1856 роках знаменитий «будинок для гостей» Григорія Ґалаґана у с. Лебединці. Цей будинок був виконаний на зразок хат козацької старшини часів Запорізької Січі[3]. Будинок, як первісток нової української національної архітектури, мав напис на сволоці: «Дом сей сооружен для оживления предания о жизни предков в памяти потомков». Архітектуру будинку позитивно оцінив Тарас Шевченко. Будинок був знищений під час пожежі у 1917 році.
У 1866-1867 pоках перебудував, у дусі неоросійського стильового напрямку, соборну церкву Святого Василя[4] та збудував нову дзвіницю над бабинцем Святодухівського собору у Ромнах на Сумщині.
У 1870—1889 роках, під керівництвом Є. Червінського, у псевдоруському стилі біля гомельського Петропавлівського собору збудували поховальну каплицю для родини Паскевичів (проєкт створював у співавторстві з Олександром Пелем).
Примітки
- Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1984. — Т. 10. — С.3700
- Полтавщина і піраміди: с. Березова Рудка
- Володимир Тимофiєнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник
- Ромни. Місто із туристичним потенціалом
Джерела
- Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква. — Полтава: «Полтавський літератор», 2009.
- Курилов И. А. Роменская старина: Исторические, статистические и бытовые записки о городе Ромне и его обывателях, от начала города до нашего времени. — Ромны, 1898. — С. 256, 258. (рос.)