Березова Рудка
Бере́зова Ру́дка — село в Пирятинському районі Полтавської області. Населення — 1 971 особа, площа — 4,051 км². Орган місцевого самоврядування — Березоворудська сільська рада.
село Березова Рудка | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Полтавська область | ||
Район/міськрада | Пирятинський район | ||
Рада | Березоворудська сільська рада | ||
Код КАТОТТГ | UA53040090030043309 | ||
Облікова картка | картка | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1717 | ||
Населення | 1 971 | ||
Площа | 4,051 км² | ||
Густота населення | 486.55 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 37040 | ||
Телефонний код | +380 5358 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 50°18′54″ пн. ш. 32°14′24″ сх. д. | ||
Водойми | р. Перевід | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 37040 Полтавська область Пирятинський район с. Березова Рудка | ||
Карта | |||
Березова Рудка | |||
Березова Рудка | |||
Мапа | |||
|
Географія
Село Березова Рудка знаходиться на правому березі річки Перевід, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Крячківка, а на протилежному березі — село Вечірки. Через село протікає пересихаючий струмок з великою загатою. Навколо села багато іригаційних каналів та Березоворудське водосховище.
Історія
Засноване в 1717 році гетьманом Іваном Скоропадським. У 1752 році село у нащадків гетьмана викупили Закревські і зробили своїм родовим помістям. Через нього пройшло п'ять поколінь Закревських. В Березовій Рудці вони проживали до революції 1917 року. Чоловіки родини відбува́ли державну службу і жили в Петербурзі, а по виходу на відпочинок поверталися до села. До того часу воно було їхньою літньою резиденцією.
Березову Рудку у 1843—1846 роках п'ять разів відвідав Тарас Шевченко.
У 1923—1931 роках село було адміністративним центром однойменного району.
У часи німецької окупації 18 травня 1942 року у Березовій Рудці розстріляно 21 єврея.[1] З 1 вересня 1942 до 18 вересня 1943 року село входило до складу Пирятинського ґебіту.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2458 осіб, з яких 1327 чоловіків та 1131 жінка.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1962 особи.[3]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,30 % |
російська | 2,69 % |
вірменська | 0,71 % |
молдовська | 0,15 % |
польська | 0,10 % |
білоруська | 0,05 % |
Економіка
- Молочно-товарна ферма.
Об'єкти соціальної сфери
- Березоворудський аграрний технікум.
- Школа.
Пам'ятки
У зводі пам'яток Пирятинського району записані наступі об'єкти:
- Березоворудський — гідрологічний заказник місцевого значення (природа)
- Парк — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення (природа)
- Археологічний комплекс: Селище І, курганний могильник І, давньоруський час (археол.)
- Поселення І, епоха бронзи, рання залізна доба (археол.)
- Поселення II, епоха бронзи, рання залізна доба, пізнє середньовіччя (археол.)
- Поселення III, неоліт, енеоліт, епоха бронзи, рання залізна доба, ранньослов'янський час, пізнє середньовіччя (археол.)
- Поселення IV, неоліт, енеоліт, епоха бронзи, рання залізна доба, пізнє середньовіччя (археол.)
- Курганний могильник II (археол.)
- Курганний могильник III (археол.)
- Курганний могильник IV (археол.)
- Курган І (археол.)
- Курган II (археол.)
- Курган III (археол.)
- Курган IV (археол.)
- Курган V (археол.)
- Курган VI (археол.)
- Курган VII (археол.)
- Курган VIII (археол.)
- Братська могила радянських військовополонених, мирних жителів (1942) (іст.)
- Братська могила радянських воїнів (1941,1943), пам'ятний знак полеглим землякам (1957) (іст.)
- Земської школи будинок (1915) (іст.)
- Могила радянського воїна (1943) (іст.)
- Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932—1933 pp. (іст.)
- Пам'ятник Ульянову (Леніну) Володимиру Іллічу (1987) (іст.) — демонтовано
- Пам'ятник Шевченку Тарасу Григоровичу (2001) (мист.)
- Садиба Закревських
Березоворудський парк
Один із чотирьох на Полтавщині парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
Тут зростає понад 40 видів дерев та чагарників, дуб віком 600 років, під яким, за переказами, любив відпочивати Т. Г. Шевченко під час неодноразового перебування у Березовій Рудці. Майже на 25 га посаджено яблуневий сад. Є невеликий став, на ньому — два штучні острівки, засаджені плакучими вербами.
Історико-краєзнавчий музей
Народний історико-краєзнавчий музей в селі був створений в 1974 році.
Він включає могильник доби Київської Русі XII століття і палацово-парковий комплекс в стилі провінційного класицизму садиби Закревських кінця XVIII— початку XIX століття. Комплекс складається з палацу Закревських (1838), парку (пам'ятка садово-паркового мистецтва державного значення) площею 45 га та піраміди—мавзолею родини Закревських (1899). Детальніше в статті: Піраміда Закревського.
На базі меморіальних кімнат діє народний музей. Господарський дім нині слугує навчальним закладом (Березоворудський сільськогосподарський технікум).
Значення
Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень заніс село Березова Рудка до Переліку найважливіших історичних сіл України та їхніх пам'яток.
Відомі люди
- У 1843 і 1845-1847 роках Тарас Шевченко часто їздив у Березову Рудку в гості до братів Закревських, особливо заприятелював він з Віктором Закревським.
Тут він також зустрічався з дружиною Платона Закревського — Ганною, в яку був закоханий.
У цьому селі Шевченко в 1843 році намалював портрети Платона Закревського, Ганни Закревської та Віктора Закревського.
На споруді колишнього палацу Закревських встановлена меморіальна дошка про перебування Тараса Шевченка.
- В селі народився український поет-пісняр Дмитро Луценко.
Культура
Щорічно в селі проводиться обласне пісенно-мистецьке свято «Осіннє золото».
У 2016 році започатковано етнографічний фестиваль «Свіччине весілля», мета якого збереження та популяризація народних традицій, мистецької спадщини а також сприяння розвитку зеленого туризму.
Галерея
- Слов’янський курганний могильник часу Київської Русі(109 насипів), плато другої тераси р. Перевод
- Братська могила радянських воїнів, пам’ятний знак полеглим воїнам-землякам
- Пам’ятник-погруддя Т.Г.Шевченку
- Палац (мур.)
- Палац (мур.)
- Усипальниця Закревських (піраміда)
- Усипальниця Закревських (піраміда)
Примітки
- Інститут історії України (18 травня)
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела
- Звід пам'яток історії та культури України: Полтавська область. Пирятинський район [Текст] = Register of Monuments of History and Culture of Ukraine: Poltava Region. Pyriatyn district / Полт. краезн. муз.; B.A. Андрієць, C.l. Бочарова, O.O. Вільмовська та ін.; обл. ред. кол.: В. О. Пархоменко (голова), В. А. Андрієць, О. А. Білоусько та ін.; ред. кол. тому: Ю. В. Волошин, А. М. Киридон, В. В. Кривошея та ін.; [упорядн., наук, ред. В. О. Мокляк]. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2013. — с.412., іл. (ISBN 978-966-182-279-4)
Посилання
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
- Портал who-is-who.com.ua[недоступне посилання з червня 2019]
- Олександр Горобець Про Дмитра Омеляновича і Тамару Іванівну Луценків: любилися очі блакитні із чорними
- http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/16/berezova-rudka.php
- http://ua.vlasenko.net/berezova_rudka/index.html
- http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=3725