Чередник чотириостюковий

Чередни́к чотириостюко́вий[1][2][3], або чередни́к звича́йний[4] (Rindera tetraspis) — багаторічна рослина родини шорстколистих, поширена у південно-східній Європі та Центральній Азії.

Чередник чотириостюковий
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Шорстколистоцвіті (Boraginales)
Родина: Шорстколисті (Boraginaceae)
Рід: Чередник (Rindera)
Вид:
R. tetraspis
Біноміальна назва
Rindera tetraspis

Опис

Багаторічна трава 20–40 см заввишки. Рослина гола, запушення є тільки в суцвіття. Завитки спочатку більш-менш густі, при плоді подовжені, пухкі, складають волотисте суцвіття. Чашечка 5–7 мм, трохи подовжується в плодах; чашолистки ланцетні, ворсинки назовні. Віночок 13–15 мм довжиною, удвічі перевищує чашечку, брудно-фіолетовий. Прикореневі листки яйцеподібні або довгасто-еліптичні, з довгими черешками, зрідка бувають розсіяно ворсисті; стеблові листки довгасто-ланцетні, загострені, сидячі, верхні — напівохоплюють стебло. Горішки яйцеподібно-кулясті, 1,5 см завширшки[3][5].

Поширення

Європа: Молдова, Україна, пд.-зх. Росія; Азія: Сіньцзян (Китай), Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан[6][5].

В Україні зростає у степах, на степових кам'янистих схилах — у південній частині Степу зрідка; в Криму — поблизу Керчі (Такіль-Бурун)[3]. Входить у списки регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської й Запорізької областей[2].

Джерела
  1. Rindera tetraspis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  3. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 277. (рос.)(укр.)
  4. Мельник М. Українська номенклятура висших ростин // Збірн. Математ.-природ.-лікар. секції НТШ. — Львів : НТШ, 1922. — 356 с.
  5. Flora of China. efloras.org. Процитовано 22.02.2018. (англ.)
  6. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 22.02.2018. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.