Черкаський Володимир Олександрович

Черкаський Володимир Олександрович
Народився 13 квітня 1821(1821-04-13)
Чернський повітd, Тульська губернія, Російська імперія
Помер 3 березня 1878(1878-03-03) (56 років)
Yeşilköyd, Бакиркей, Стамбул, Османська імперія
Країна  Російська імперія
Діяльність політик
Alma mater юридичний факультет Московського університетуd (1844)
Титул Князь
Посада мер Москвиd
Рід Черкаськіd

Владимир Черкаський (*1824, Тульська губернія — †1878, Сан-Стефано) – голова Тимчасової московської адміністрації у Болгарії під час російсько-турецької війни (1877-1878), дипломат Російської імперії, ідеолог панславістських ідей московського імперіалізму.

Життєпис

Владимир Черкаський народився 1824 Чернському повіті Тульської губернії (Російська імперія). Походив із давнього княжого роду, від кабардинського правителя Інала, нащадка єгипетського султана. Закінчив юридичний факультет Московського університету.

На державній службі в Російській імперії

Готувався до наукової роботи, але основну увагу надавав вивченню сільського питання. Розробляв проєкти в ліберальному дусі щодо скасування кріпосного права. Симпатизував слов'янофільству. Активно брав участь у підготовці та здійсненні сільської реформи в Російській імперії (18571861), що полягала в скасуванні кріпосного права (система феодальної, фактично рабовласницької залежності від конкретного дворянина/ правлячої касти; фермер / власник землі та селяни на ній були позбавлені права власності на землю).

З 1864 по 1866 працював у російській адміністрації залежного від імперії Польського Царства. Проводив політику заспокоєння після Польського повстання 1863. Підготував аграрну реформу в Польщі з 1864 за надання землі безземельним селянам.

Міський голова Москви з 1868 по 1870. Один із розробників міської реформи 1870.

Зодчий відновленої Болгарії

Направлений до Болгарії під час Російсько-турецької війни (1877—1878) як уповноважений Центрального управління Російського Червоного Хреста при Російській армії.

Під час війни очолював Тимчасову російську адміністрацію на болгарських землях. Організував цивільну адміністрацію, запровадив широке сільське та міське самоврядування. Це залучило видатних та авторитетних болгар до системи управління. Записку, підготовлену ним для правління Болгарією, схвалив імператор Олександр II. Це було враховано при розробці та прийнятті Тирновської конституції Князівства Болгарія (1879).

Помер у Сан-Стефано в день підписання Російсько-турецького мирного договору (3 березня 1878).

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.