Черненко Василь Іванович

Василь Черненко народився у Звенигородці, що на Черкащині. З 1978 по 1982 рік навчався у Чернігівському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків.

З 1982 року — льотчик, а з 1983 року — старший льотчик винищувального авіаційного полку. Впродовж 1984–1987 років (з невеликою перервою) був командиром ланки винищувального авіаційного полку. З 1987 — заступник командира, а з 1988 року — командир ескадрильї.

З 1989 по 1992 рік навчався у Військовій командній академії ППО імені Г. К. Жукова, після закінчення якої до 1998 року очолював авіаційну ескадрилью винищувального авіаційного полку. З 1998 року — командир авіаційної ескадрильї винищувальної авіаційної бригади, а з 2000 року — заступник командира бригади. З листопада 2001 по грудень 2003 — командир винищувального авіаційного полку. У 2003–2004 роках знову обіймав посаду заступника командира авіаційної винищувальної бригади.

У грудні 2004 року Василь Черненко очолив 204-ту авіаційну винищувальну бригаду Повітряних сил ЗСУ, що у 2007 році була визнана одним з найкращих формувань ПС ЗСУ[1].

Військовий льотчик 1-го класу. Спеціалізація — МіГ-29. Станом на 2007 рік мав загальний наліт 1476 годин.

З березня 2009 року Черненка призначено на посаду заступника командувача ВМС ЗС України з авіації — начальника управління авіації та протиповітряної оборони Командування ВМС України (в/ч А0456). Під його керівництвом було значною мірою вдосконалено структуру управління, продовжено роботу з нарощування кількості боєздатної авіаційної техніки та боєздатних льотних екіпажів бригади, організовано роботу науково-тренувального комплексу «НИТКА».

23 серпня 2014 року Указом Президента України № 679/2014 Василю Черненку було присвоєне військове звання генерал-майора[2].

У грудні 2017 року призначений командиром Повітряного командування «Південь».

З травня 2019 року Василю Черненку було присвоєне військове звання генерал-лейтенанта.[3]

• Орден Богдана Хмельницького III ступеня (3 грудня 2010) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди 19-ї річниці Збройних Сил України[4]
• Медаль «За військову службу Україні» (20 серпня 2007) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки Української держави, бездоганне виконання військового і службового обов'язку, високий професіоналізм[5]
• Відзнака міністерства оборони України «Доблесть і честь»
• Відзнака «Ветеран військової служби»
• Медаль «10 років Збройним Силам України»
• Медаль «15 років Збройним Силам України»

Одружений. Разом з дружиною Людмилою Анатоліївною, що проходила військову службу за контрактом у в/ч А-2255, виховав двох синів: Анатолія та Владислава.

• Гладкий Роман Миколайович
• Неїжпапа Олексій Леонідович

• Черненко Василь Іванович. «Who-is-who.ua». Процитовано 25 серпня 2014.
• Командування авіації Військово-Морських Сил України. Спілка ветеранів та працівників силових структур «Звитяга». Процитовано 25 серпня 2014.
• генерал-майор Черненко Василь Іванович^{[недоступне посилання з серпня 2019]}