Черненко Максим Зеновійович
Макси́м Зено́війович Черне́нко (28 червня 1984, с. Центральне, Миронівський район, Київська область — 15 лютого 2015, м. Дебальцеве, Донецька область) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Черненко Максим Зеновійович | |
---|---|
Старший солдат | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
28 червня 1984 с. Центральне, Миронівський район, Київська область |
Смерть |
15 лютого 2015 (30 років) м. Дебальцеве, Донецька область |
Військова служба | |
Роки служби | 2014-2015 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Механізовані війська України |
Формування | «Київська Русь» |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
2001 року закінчив Миронівську ЗОШ № 1, вступив до Богуславського гуманітарного коледжу ім. І. С. Нечуя-Левицького. 2002-го року призваний до лав Збройних сил України, проходив службу у Внутрішніх військах МВС України. Після демобілізації поновив навчання, влаштувався на роботу на Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів, вантажником. 2006 року влаштувався до миронівського відділення КБ «ПриватБанк». Від 2010 року займався ремонтом комп'ютерної та офісної техніки. Вступив на юридичний факультет Одеської юридичної академії — філіал у Борисполі, однак закінчити не встиг.
В березні 2014 року мобілізований та служив у Миронівському військкоматі. У червні того ж року вирушив на передову. Водій, снайпер 3-ї роти 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь».
Загинув 15 лютого 2015 року від поранень, отриманих під Дебальцевим — машина військовиків потрапила під мінометний обстріл.
3 березня 2015 року похований у Миронівці.
Без сина лишилися батьки, без чоловіка та батька — дружина Альона та донька Міла.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
Примітки
- Указ Президента України від 22 вересня року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»