Чернеччина (Охтирський район)

Село Чернеччина знаходиться на правому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Доброславівка, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Риботень, на протилежному березі — місто Охтирка. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. До села примикають кілька лісових масивів (дуб). Поруч проходить автомобільна дорога Т 1705.

Назва села походить від слова чернець, що свідчить про те, що засновниками поселення були ченці[2].

Серед інших українських поселень Охтирського полку, які виникають в 1687—1725 роках, з'являється і Чернеччина.

Чернеччина заселена кріпаками Свято-Троїцького монастиря, якому належали землі навколо села.

Вигляд Свято-Троїцького Охтирського монастиря на початку XX ст.

В 80-х роках 19 століття в Чернеччині було 177 дворів, жителів 834, в Журавному дворів — 270, жителів 1436. В кожному з цих населених пунктів була православна церква. Свято-Миколаївська церква в Чернеччині побудована ще до революції.

В 1923 році організоване перше колективне господарство — артіль «Жовтневий ранок». Спочатку в артіль вступило лише 3 господарства. А в 1930-ті роки почалася організація колгоспів. Одноосібників силою заганяли в колгоспи, забирали майно. Землю в колгоспі обробляли кіньми.

В селі відкрита початкова школа, в якій навчалися діти селян.

В центрі села збудували приміщення, де розмістили пожежне приладдя, а пізніше частину приміщення відокремили, і там запрацював млин. Церкву зруйнували. На великі свята в центрі села, по площі, для дітей ставили карусель: 4 конячки з повозками. Коли карусель крутилася, грала музика.

353 жителі села брали участь в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками. З них 176 чоловік не повернулися до дому.

Ім'ям Пилипенка Михайла Васильовича, уродженця с. Чернеччина, якому за успішні бої при форсуванні Дніпра, особливу хоробрість і відвагу, проявлені в боях з ворогом, присвоєно звання Героя Радянського Союзу, названа місцева школа, вулиця, на якій він народився, відкрита меморіальна дошка.

В сільському парку розташована братська могила 33 воїнів.

В 1951 та 1972 роках відбулося укрупнення колгоспів. На території Чернеччини став існувати один колгосп «Комунар».

По центральній вулиці прокладено бруківку, збудовано новий двоповерховий будинок культури в Чернеччині і клуб в с. Риботень, нове приміщення контори колгоспу.

В 1972 році відкрили двері нова двоповерхова середня школа і дитячий садок.

• Платон Воронько (1913—1988) — український поет, лауреат Державної премії СРСР, Державної премії УРСР ім. Шевченка, республіканської літературної премії ім. Л. Українки, республіканської комсомольської премії ім. Островського.
• Пилипенко Михайло Васильович — командир батальйону 933-го стрілецького полку 254-ї стрілецької дивізії, учасник форсування Дніпра 1943 року під час Другої Світової війни. Герой Радянського Союзу.
• Попов Юрій Васильович —заслужений артист УРСР.
• Руденко Євген Іванович (1977—2014) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Сребреницький Григорій Федотович — український гравер.

На території ради працюють 9 магазинів, 3 кафе, 1 амбулаторія ЗПСМ, 2 бібліотеки, середня школа, стаціонарне відділення тер центру, ДНЗ «Чайка», олійниця, млин. Здійснює діяльність сільськогосподарського призначення АФ СТОВ «Промінь» та ПСП «Надія».

На декілька гектарів розкинув свої володіння АТ «Тепличний комбінат».

До складу Чернеччинської сільської ради входять 7 населених пунктів, а саме:

• с. Чернеччина — 1658 особи;
• с. Риботень — 103 осіб;
• с. Доброславівка — 111 осіб;
• с. Журавне — 274 особи;
• с. Попелівщина — 68 особи;
• с. Ясенове — 349 особи;
• с. Борзівщина — 16 осіб.

• Портал медіа-центрів сільських громад