Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка

КЗ "Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка" — обласна універсальна наукова бібліотека в місті Чернігові (Україна); бібліотечно-бібліографічний, культурно-просвітницький і краєзнавчий, науково-методичний центр Чернігівської області. Є головною і найбільшою бібліотекою регіону. В числi її фундаторiв – О.А. Тищинський, Софiя та Олександр Русови, П.П. Червiнський, О.М. Борсук, О.П. Карпинський, М.О. Константинович, К.Д. Милорадович, В.Є. Варзар, I.Г. Рашевський, I.Л. Шраг, П.С. Єфименко та iнші.[1] У 1922 році бібліотеці було присвоєно ім'я російського письменника Володимира Короленка, що нині оспорюється громадою міста[2].

Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка
Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка, червень 2009
51°29′48″ пн. ш. 31°17′32″ сх. д.
Країна:  Україна
Тип: наукова
Розташування Чернігів
Адреса пр. Миру, 41, м. Чернігів (Україна)
Заснована 15/28 березня 1877 року
Фонди: 873 000 примірників (2013)[1]
Річний обіг: 720 000
Читачів: 12 тис. чол.[1]
Директор: І. М. Аліференко
Штат: 104[1]
Сайт: libkor.com.ua
 Медіафайли у Вікісховищі

Загальний фонд бібліотеки налічує 868 тисяч примірників. У структурі фонду 83% наукових, спеціальних, навчальних, довідкових і науково-популярних видань. Передплачується до 600 назв українських та закордонних періодичних видань. У фонді рідкісних видань XIX — початку ХХ понад 15 тисяч видань.

Бібліотека розташована у історичній будівлі Дворянського та Селянського Поземельного Банку (1910—13) за адресою: проспект Миру, буд. 41, м. Чернігів.


Історія

Чернігівська громадська бібліотека відкрита 15 (28) березня 1877 на підставі Статуту, затвердженого Міністром внутрішніх справ Російської імперії. Заклад започаткувала група інтелігенції міста, зокрема Олександр Тищинський, Софія та Олександр Русови, Петро Червінський, О. М. Борсук, О. П. Карпинський, М. О. Константинович, К. Д. Милорадович, Василь Варзар, Iван Рашевський. До діяльності бібліотеки у перший період її існування причетні також Iлля Шраг, Петро Єфименко, М. Ф. Ліндфорс, подружжя Коцюбинських та Грінченків, Микола Вороний, Григорій Коваленко тощо.

Первісною формою існування бібліотеки була «газетна читальня». Вже за рік, 18 лютого 1878 року, рішенням засновників при читальні, відкрито і бібліотеку. Книжки для неї подарували самі засновники — зокрема, власні бібліотеки для спільного користування передали Олександр Тищинський та Степан Ніс, частину свого зібрання подарувало подружжя Русових. Пожертви на утримання закладу та придбання нових книг надходили також від инших членів правління, різних культурних закладів, з часом — від сплати за користування книгами. Наприкінці першого року роботи фонд бібліотеки становив 564 книжки.

Протягом перших 8 років бібліотека не мала власного приміщення. Окремий будинок по вулиці Преображенській під тиском громадськості міська управа виділила лише 1895.

Пожвавленню роботи бібліотеки посприяло включення до складу її правління Михайла Коцюбинського, Миколи Вороного, инших письменників. Велику допомогу надавала Чернігівська українська «Громада» i товариство «Просвіта». Тоді в бібліотеці влаштовували народні читання, публічні лекції, концерти. Навколо закладу об'єдналася антиімперська інтелігенція. Поява такого українського культурного осередка викликало невдоволення російської влади, i на підставі формального приводу — виявлення нелегальної літератури — 1909 росіяни закрили бібліотеку.

Але вже наступного (1910) бібліотека відкрилась під новою назвою — Міська Бібліотека (заклад, що належав міському самоуправлінню).

Бібліотека в часи УНР та большевицької окупації

У часи УНР Бібліотека успішно функціонувала, будучи захищеною законами Української Держави. Але після окупації УНР, росіяни вдалися до ліквідації міського самоврядування і передали усі освітні заклади так званій Наросвіті, а 12 січня 1919 року функціонування бібліотеки окупанти взагалі припинили. Книжковий фонд почав примусово поповнюватися ідеологічною російською літературою, бібліотеку утримували коштом окупаційним органів влади. У липні того ж року росіяни заговорили про відкриття на базі центральної "зразкової губернської бібліотеки".

1920 бібліотека почала роботу в новому приміщенні по вулиці, яку перейменували на Совєцьку. 1921, внаслідок спровокованої комуністами пожежі, загинуло багато майна і цінної літератури, відтак регулярно бібліотека почала діяти лише у 1922 році. Тоді ж їй було присвоєно - без обговорення та обґрунтування - ім'я Короленка.

Обласна бібліотека стала йменуватися "державною" відразу після Голодомору - в 1934 році. Відтоді вона стала осередком методичної, бібліографічної та краєзнавчої роботи Чернігівської області, але водночас і осередком ідеологічного впливу на окуповане населення України.

24 серпня 1941 року бібліотека була зруйнована — її 216-тисячний фонд і майно повністю загинули. Німецька влада відновила Бібліотеку, зосередивши в її фондах 148 тисяч томів з різних книгосховищ міста, які не були пограбовані чи знищені прід час комуністичної навали. Проте 1943 росіяни знову спалили цей фонд. Формально роботу бібліотеки під час нової комуністичної окупації відновлено 1 грудня 1943 року.

Пензенська обласна картинна галерея

Після Другої світової війни головна бібліотека Чернігова повільно відновилась, збільшувала свої фонди за рахунок російської літератури, налагоджувала культурно-просвітницьку діяльність. Спершу вона містилася в приміщеннях на вулиці Попудренка, 60 і Єлецькому монастирі, а від 1974 року розмістилася в теперішній будівлі по вулиці Леніна, 41 (зараз проспект Миру). Копією будівлі є будинок Пензенської обласної картинної галереї[3].

З нагоди 100-річчя заснування в 1977 році бібліотеку нагороджено Почесною Грамотою Верховної Ради УРСР.

30 червня 2018 фонди бібліотеки, що знаходяться в підвальних приміщеннях, затопило після потужної зливи. Рівень води становив 1,65 м. Постраждали підшивки 3 тисяч місцевих періодичних видань, а також близько 26 тисяч художніх видань[4].

У 2000-их роках Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека — значне книгосховище області, культурно-просвітницький, науковий та інформаційний заклад, що забезпечує акумуляцію і використання друкованих видань, науково-методичний центр масових бібліотек, центр, що забезпечує координацію діяльності бібліотек на території області. Бібліотека є супутньою навчальною базою для студентів чернігівських вишів.

Загальні дані

Режим роботи бібліотечного закладу[5]: з 9.30 до 20.00 від понеділка до четверга, п'ятниця — вихідний день, по суботах і неділях — з 10.00 до 18.00. До послуг читачів загальний i 6 спеціалізованих читальних залів, 2 інтернет-центра з безкоштовним доступом до Wi-Fi. На території бібліотеки діють близько 30 різних клубів, постійно проводяться літературні вечори, виставки, презентації і конференції.

Структура

Структура Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка[6] включає такі відділи:

Відділ абонемента

Відділ наукової інформації та бібліографії

– сектор наукової інформації з питань культури і мистецтва

– центр Європейської інформації

Відділ документів із гуманітарних наук

– сектор соціокультурної діяльності

– центр правової інформації

Відділ документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук

Відділ краєзнавства

Відділ мистецтв

Відділ документів іноземними мовами

Відділ зберігання бібліотечних фондів

– сектор рідкісних та цінних видань

– міжбібліотечний абонемент

– електронна доставка документів

Науково-методичний відділ

– редакційно-видавничий сектор

Відділ формування фондів та каталогізування

– сектор поточного комплектування

– обласний обмінний фонд

Відділ інформаційних технологій та електронних ресурсів

– сектор електронної бібліотеки

– регіональний тренінговий центр

– Інтернет-центр

Сектор обліку користувачів

Директор закладу (з 2010) — Аліференко Інна Михайлівна.


Див. також

Виноски
  1. Історична довідка (укр.)
  2. Пучинець, Марія (25 лютого 2016 року). Бібліотека Короленка змінить назву?. Чернігівщина.
  3. Не самый известный Чернигов. Неорусский стиль, неоготика и модерн(рос.)
  4. Через затоплення обласна бібліотека в Чернігові просить про допомогу. День. 3 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018.
  5. Режим роботи (бібліотеки) Архівовано 17 січня 2011 у Wayback Machine. на Вебсторінка бібліотеки Архівовано 16 січня 2011 у Wayback Machine.
  6. Структура бібліотеки Архівовано 17 січня 2011 у Wayback Machine. на Вебсторінка бібліотеки Архівовано 16 січня 2011 у Wayback Machine.

Джерела та посилання
  • Вебсторінка бібліотеки
  • Історична довідка на сайті бібліотеки
  • Духовна скарбниця краю (1877-2002) Вип. 1. Від громадської - до універсальної наукової бібліотеки : іст. нарис / [Л. В. Студьонова] ; Черніг. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка. - Чернігів : [б. в.], 2002
  • Невичерпне джерело знань : матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 125-річчю з часу заснування Черніг. ОУНБ ім. В.Г. Короленка / Черніг. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка ; [упоряд. Л. В. Феофілова]. - Чернігів : [б. в.], 2004
  • Чернігівська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка / Черніг. держ. обл. універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка ; [за ред. П. В. Грищенка]. - Чернігів : [б. в.], 2007
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.