Черінь

Чері́нь[1] або під[2] — нижня площина, дно руської печі, де горять дрова. Тут випікають хліб, варять різні страви. Хліб, випечений на поді, називають «подовим».

Приготування їжі на дні-черені печі (п.1).
Сушка трав на черені (п.2.).
Приготування їжі на дні-черені печі (п.1).

Слово «черінь» (прасл. *čerěnь з пра-і.є. *kuer-/*ker- — «плести»)[3] може бути як чоловічого (род. відм. череня), так і жіночого роду (род. відм. черені). Інше значення слова — площина над склепінням печі (між комином і стіною), призначена для спання, сушіння зерна, різних трав тощо.

У літературі
    Ти краще позашпаровуй та черінь добре вирівняй, бо горшки перевертаються, а малювати не треба, то примха.
    Іван Карпенко-Карий, «Хазяїн» "Цінь цвірінь, Цінь цвірінь, Аби тепла черінь Та гаряче просо, То й спав би я досі!" Народне

    Примітки
    1. Черінь // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
    2. Під // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
    3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.