Чехословацька народна армія
Чехословацька народна армія (чеськ. Československá lidová armáda, словац. Československá ľudová armáda, скорочено: ČSLA) — назва контрольованих Комуністичною партією Чехословаччини збройних сил Чехословацької Соціалістичної Республіки з 1954[1] до 1990 року. До їх складу входили повітряні сили, ВМС (до 1959 року) і війська ППО.[2]
Чехословацька народна армія | |
---|---|
чеськ. Československá lidová armáda словац. Československá ľudová armáda | |
Прапор Чехословацької народної армії (1960—1990) | |
Засновано | 1 червня 1954 |
Країна | ЧСР |
Вид |
Сухопутні війська Чехословацької народної армії Повітряні сили Чехословацької народної армії |
Чисельність | 201 000 (1987) |
Гарнізон/Штаб | Прага |
Гасло |
Za vlast–za socialismus Za vlasť–za socializmus (За вітчизну — за соціалізм) |
Розформовано | 14 березня 1990 |
Командування | |
Президент Чехословаччини | |
Міністр оборони |
Див. список
|
Начальник Генерального штабу |
Див. список
|
| |
Медіафайли на Вікісховищі |
Армія була однією з найпотужніших у Східному блоці.[3]
Історія
Після захоплення комуністами влади в Чехословаччині її армія, зазнавши радянізації,[4] 1954 року офіційно почала називатися Чехословацькою народною армією. 1955 року вона ввійшла до Збройних Сил Організації Варшавського Договору. В мирний час налічувала близько 200 тисяч військовослужбовців.[3] З огляду на співвідношення з чисельністю населення це була друга найсильніша армія після радянської.[3] Чехословаччина витрачала на армію до 17,5% ВВП.[3] Попри це армія не вчинила опору вторгненню, влаштованому Радянським Союзом 1968 року у відповідь на «Празьку весну», а після відновлення комуністичного режиму в Празі була реорганізована радянською стороною.[5] З приблизно 201 000 осіб, що перебували на дійсній службі станом на 1987 рік, близько 145 000 (приблизно 72 %) служили у сухопутних військах, які зазвичай називаються просто армією. Близько 100 000 з них були призовниками. Діяли два військові округи — Західний і Східний. Список військ 1989 року засвідчує дві чехословацькі армії на заході: 1-ша армія з однією танковою і трьома мотострілецькими дивізіями, 4-та армія у Пісеку з двома танковими і двома мотострілецькими дивізіями. Східний військовий округ налічував дві танкові дивізії: 13-ту і 14-ту, зі штабом у Тренчині на словацькій частині держави.[5] Під час холодної війни армія була оснащена здебільшого радянським озброєнням, хоча деякі види зброї, як-от бронетранспортер OT-64 SKOT, літаки L-29 Delfín і L-39 Albatros, протитанкова ракетна установка P-27 Pancéřovka були вітчизняного виробництва.
14 березня 1990 року у світлі подій Оксамитової революції з назви армії вилучили означення «народна», тим самим повернувши їй стару назву. 1 січня 1993 року, після розпаду Чехословаччини, її розформували шляхом поділу на теперішні Армію Чеської Республіки та Збройні сили Словаччини.
Див. також
Примітки
- Burian, Michal; Rýc, Jiří (2007). Historie spojovacího vojska [History of [Czechoslovak] Signal Corps] (Czech). Prague: Ministerstvo obrany – Agentura vojenských informací a služeb. с. 148. ISBN 978-80-7278-414-1.
- Československá lidová armáda. Vojenský terminologický slovník (чеською) (вид. 1). Praha: Naše vojsko. 1966. с. 36.
- Дмитро Трещанін; Тетяна Ярмощук. Остання таємниця окупації. Чи розміщував СРСР ядерну зброю в Чехословаччині?. Радіо Свобода. Процитовано 09 січня 2022.
- Chris Johnstone (18 серпня 2010). The Czechoslovak legions: myth, reality, gold and glory. Radio Praha. Процитовано 29 червня 2018.
- Саша Корж. Армія Чехії: історія, особливості та цікаві факти. Процитовано 9 січня 2022.
Посилання
- ČSLA (Чехословацька народна армія) — професіональний вебсайт, присвячений цьому колишньому військовому формуванню (чес.)
- Československá armáda (Чехословацька армія) — вебсайт про чехословацькі та чеські війська з 1918 року (чес.)
- Зброя та спорядження Чехословацької народної армії 1948—1989 рр. (англ.)
- od ČSLA k AČR I.
- Чехословацький військовий парад 1985