Чечель Микола Флорович

Микола Флорович Чечель (1891 9 січня 1937, Суздаль, Російська РФСР) політичний діяч. Член ЦК УПСР, член і секретар Центральної Ради, співробітник Михайла Грушевського. У 19201924 рр. — в еміграції у Відні. У 1924 р. повернувся в Україну. Жертва сталінського терору.

Чечель Микола Флорович
Народився 1891
Волинська губернія, Російська імперія
Помер 9 січня 1937(1937-01-09)
Суздаль, Івановська область, РСФРР, СРСР
Країна  СРСР
 Російська імперія
 УНР
Діяльність політик
Alma mater Санкт-Петербурзький політехнічний інститут
Посада Член Всеросійської ради
Партія Українська партія соціалістів-революціонерів

Життєпис

Народився на Волині у сім'ї робітника. Середню освіту одержав у Житомирській гімназії.

3 1910 року навчався на кораблебудівному відділі Петербурзького політехнічного інституту. У 1911 перевівся до Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення.

Громадсько-політична діяльність

Належав до Української студентської громади та петербурзького осередку Товариства українських поступовців.

З березня 1917 — член Української національної ради в Петрограді. 17.3.1917 у складі української репрезентації зустрічався з прем'єр-міністром Тимчасового уряду Росії Г. Львовим, якому передали меморандум з українськими вимогами, що не потребували рішення Установчих зборів. У квітні 1917 обраний членом Української Центральної Ради від студентських організацій, входив до складу Малої Ради. З липня 1917 до квітня 1918 — секретар УЦР. Член комісії УЦР із розробки проєкту статуту автономії України. За політичними переконаннями належав до Української партії соціалістів-революціонерів, на II з'їзді УПСР (15 — 19.7.1917) обраний членом ЦК. Репрезентував Україну на Демократичній нараді у Петрограді, був делегатом Всеросійських установчих зборів від українських соціалістичних партій.

Напередодні гетьманського перевороту призначений РНМ УНР членом української делегації на переговорах з РСФРР Політичний однодумець Михайла Грушевського, разом з яким у 1919 емігрував до Відня. Належав до «Закордонної делегації» УПСР. У 1920—1921 продовжував освіту у Віденському політехнічному інституті, редагував журнал «Борітеся — поборете».

Повернення в Україну

У вересні 1921 разом із Миколою Шрагом приїздив до Харкова, де вів переговори з головою Раднаркому УСРР Християном Раковським про повернення в Україну. Викладав у 3-й харківській профшколі архітектурно-будівельного фаху, з 1927 — у Харківському технологічному інституті, очолював секцію промисловості будівельних матеріалів Держплану.

Загибель

На початку 1931 заарештований у справі так званого Українського національного центру. У 1932 засуджений до 6 років позбавлення волі, а 2.6.1937 постановою особливої наради при наркоматі внутрішніх справ СРСР повторно засуджений до 5-річного ув'язнення. 9.1.1937 за вироком УНКВС по Івановській області Миколу Чечеля було розстріляно в Суздалі.

Вшанування пам'яті

В Житомирі існує провулок Миколи Чечеля[1].

Примітки

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.