Чжен Шупу

Народився у м. Лінькоу (провінція Хейлунцзян). Після закінчення кафедри іноземних мов (російська мова і література) Хейлунцзянського університету (1962), працював шкільним учителем до середини 1970-х років. Від 1976 року працював над російсько-китайським і китайсько-російським словниками. 1983 року запрошений на роботу до канадського науково-дослідницького Університету Макмастера, де працював до 1984 року[2].

Працював заступником директора російського відділення Університету провінції Хейлунцзян, заступником декана факультету, заступником директора Інституту словників, співпрацював із китайським Інститутом термінології; провадив дослідницьку роботу. Нагороджений премією за дисертацію «Семантика та лексикографія» (1987).

У 1995—2000 працював викладачем в аспірантурі, очолював різні лінгвістичні та мовні курси для студентів. Має близько 70 опублікованих наукових статей із лексикографії та термінології.

Від 2000 року — очільник кількох груп науковців-дослідників, що провадять роботу гуманітарного та соціального напрямку на замовлення міністерства освіти КНР.

У 1986–2000-х роках став автором, співавтором і редактором кількох енциклопедичних, тлумачних та двомовних словників. Деякі видання нагороджені національними та спеціальними преміями Китаю: Китайський енциклопедичний словник (1986), Китайський тлумачний словник (1999), три російсько-китайські та два українсько-китайські словники. Великий «Українсько-китайський словник» вийшов під редакцією Чжен Шупу 1990 року (у спіаавторстві з І. Чирко, друге видання 1999 року).

Співавтор (з 1998) Національного китайського словника, дослідник лексикографії. Віцепрезидент Асоціації перекладачів. Прибічник канадсько-китайської співпраці, поширювач прогресивних західних наукових теорій.

У 2013 році за участі Чжена Шупу вийшов «Новий українсько-китайський словник», що базується на українсько-російському словнику та «Українській радянській енциклопедії»[3].

Головний редактор «Великого російсько-китайського словника нової ери» 2019 року[4].

• Zhèng Shùpǔ (郑述谱)