Чжоу Хайбінь

У жовтні 1999 року у віці 14 років Чжоу Хайбінь вступив до футбольної школи «Шаньдун Лунен». Почав виступати за першу команду у другій половині сезону 2002/03 років і відразу став гравцем основи. Дебютний гол за клуб провів 31 липня 2003 року в грі чемпіонату Китаю у грі проти команди «Шеньян Цзіньде». Загалом у рідній команді Чжоу провів шість сезонів, взявши участь у 129 матчах чемпіонату. Всього Хайбінь забив 21 гол — 18 в чемпіонаті і по одному в Кубку Китаю, Лізі чемпіонів Азії та Кубку чемпіонів Східної Азії. За цей час Чжоу з командою по два разивигравав національний чемпіонат та кубок, а також одного разу здобув Суперкубок Китаю.

У лютому 2009 року Чжоу на правах вільного агента перейшов до нідерландського ПСВ[2]. Проте, при переході виявилися деякі складності, зокрема, претензії щодо переходу були у Китайської футбольної федерації.[3] 7 лютого 2009 року ПСВ на офіційному сайті підтвердив інформацію про перехід Чжоу Хайбіня. Гравець підписав контракт на рік з можливістю продовження на 2,5 роки, а також отримав можливість негайно виступати за новий клуб[4]. Втім за рік китаєць так і не зіграв жодної гри за клуб і 7 жовтня 2009 року тренер «ПСВ» Фред Рюттен зазначив, що клуб не буде продовжувати контракт,[5] і 28 грудня він був розірваний.[6]

10 січня 2010 року Чжоу знову повернувся в рідну команду[7]. Хайбінь знову став основним гравцем у команді Бранко Іванковича і 2010 року втретє у своїй кар'єрі став чемпіоном Китаю. Втім після уходу хорватського фахівця Хайбінь з сезону 2012 року втратив місце в основі і 17 липня 2013 року був відданий в оренду до кінця року в клуб «Тяньцзінь Теда»[8]. По завершенні терміну оренди на початку 2014 року клуб підписав з гравцем повноцінний контракт і Хайбінь відіграв у «Тяньцзінь Теда» ще три сезони як основний гравець.

8 січня 2017 року Чжоу повернувся в рідний «Шаньдун Лунен»[9], де провів ще три сезони, і 6 червня 2020 року оголосив про завершення ігрової кар'єри[10].

Виступав за юнацьку збірну Китаю, з якою в 2001 році виграв національну першість до 17 років.[11].

2005 року залучався до складу молодіжної збірної Китаю, з якою був учасником молодіжного чемпіонату світу 2005 року у Нідерландах, на якому Чжоу забив гол, а його команда дійшла до 1/8 фіналу.

2008 року захищав кольори олімпійської збірної Китаю на домашньому футбольному турнірі Олімпійських ігор, де китайці не зуміли вийти з групи.

20 серпня 2003 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Китаю в товариській грі проти Чилі (0:0), а вже у грудні взяв у складі збірної участь у Кубку Східної Азії в Японії, здобувши бронзові нагороди.

1 червня 2004 року Чжоу став наймолодшим гравцем, який забив гол за національну збірну Китаю. Попереднім рекордсменом був Сунь Цзіхай. Гол відбувся у товариській грі проти збірної Угорщини (2:1). Наступного місяця він поїхав з командою на домашній Кубок Азії 2004 року, де зіграв лише у матчі-відкритті з Бахрейном (2:2), а його збірна дійшла до фіналу.

Надалі Чжоу зіграв і на наступних Кубках Азії 2007 та 2011 років, зігравши 3 і 1 матч відповідно, але там його збірна не змогла подолати груповий етап. А гра на другому з них 12 січня 2011 року проти Катару (0:2) виявилась останньою для Чжоу у футболці збірної. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у її формі 43 матчі, забивши 3 голи.

• Чжоу Хайбінь на сайті ФІФА (англ.)

• Чжоу Хайбінь на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Чжоу Хайбінь на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Чжоу Хайбінь на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Чжоу Хайбінь на сайті fussballdaten.de (нім.)