Чижов Федір Васильович

Федір Васильович Чижов (1811—1877) — російський промисловець, громадський діяч, вчений. Прихильник слов'янофілів, видавець і редактор суспільно-політичних журналів і газет, організатор залізничного будівництва, благодійник.

Чижов Федір Васильович
Народився	27 лютого (11 березня) 1811 Кострома, Російська імперія
Помер	14 (26) листопада 1877 (66 років) Москва, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Діяльність	підприємець
Alma mater	Q23675254?
Вчителі	Остроградський Михайло Васильович

Федір Чижов народився в Костромі в родині вихідця з духовного стану В. В. Чижова (отримав право на спадкове дворянство в 1822 році) і дочки збіднілого дворянина. Його хрещеним був Ф. І. Толстой — «Американець». До 3 років жив в селі у бабусі біля Галича, потім переселився в Кострому, пізніше — в Санкт-Петербург. Навчався в 3-й гімназії (вип. 1829), потім вступив на фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету. З 1829 року бере участь в «святій п'ятниці» — гуртку студентів і випускників, які збиралися біля О. В. Нікітенко. У гуртку велася критика негативних суспільних явищ в Росії з прозахідницьких позицій.

У 1832 році Чижов почав викладати в якості ад'юнкт-професора Петербурзького університету алгебру, тригонометрію, аналітичну і нарисну геометрію, теорію тіней і перспективи і готувати магістерську дисертацію під керівництвом академіка М. В. Остроградського. Обмежений в засобах Чижов займався репетиторством. У 1836 році Чижов захистив дисертацію «Про загальні теорії рівноваги з додатком до рівноваги рідких тіл і визначення фігури землі» і отримав звання магістра математичних наук.
В кінці 1830-х років Чижов надрукував безліч статей, рецензій, перекладів в області математики, механіки, літератури, естетики і моралі. До 1840 року інтереси Чижова звертаються до галузі гуманітарних знань, в ньому пробуджується прагнення до суспільної значимості, і під приводом погіршення здоров'я він залишив університет.

Влітку 1841 року виїхав до Західної Європи і надовго оселився в Італії. Там Чижов працював над історією Венеціанської республіки, яка приваблювала його республіканською формою правління.

У 1842 році Чижов жив в центрі Риму в одному будинку з М. В. Гоголем і М. М. Язиковим, зблизився з О. А. Івановим. Від Язикова Чижов дізнався про слов'янофільство як про новий напрямок громадської думки в Росії.

У 1846 році Чижов повертається з-за кордону. Заїхавши в Петербург, він зазначає, що в місті, «крім Царя, його сім'ї і народу все якогось космополітичного спрямування», і прямує до Москви, де знайомиться з гуртком слов'янофілів. Він знаходить, що російське суспільство різко розділилося тут на обожнювачів своєї батьківщини і прозахідників. Чижов критикує московських слов'янофілів за інертність і за ворожнечу до європейського. На його думку, Росія не повинна наслідувати Заходу, але застосовувати його досягнення творчо, з урахуванням своєрідності свого історичного розвитку.

Чижов наполегливо пропагував прогресивний досвід Заходу в справі освіти і поширення науково-технічної освіти. Він пропонував розширювати мережу реальних училищ в країні, відкривати доступ до вищої інженерної освіти вихідцям з різних станів, вводити в університетах викладання технічних дисциплін.