Число Вольфа

Число́ Во́льфа (міжнародне число сонячних плям, відносне число сонячних плям, цюрихське число) — назване на честь швейцарського астронома Рудольфа Вольфа; числовий показник кількості плям на Сонці. Є одним із найпоширеніших показників сонячної активності.

Число Вольфа з 1750 року

Число Вольфа для даного дня обчислюється за формулою

${\displaystyle W=k(f+10g)\,\!}$,

де

${\displaystyle W}$ — число Вольфа;

${\displaystyle f}$ — число плям, що спостерігаються;

${\displaystyle g}$ — число груп плям, що спостерігаються;

${\displaystyle k}$ — нормувальний коефіцієнт.

Нормувальні коефіцієнти ${\displaystyle k}$ виводяться для кожного спостерігача і телескопу, що дає можливість спільно використовувати числа Вольфа, обчислені різними спостерігачами. За міжнародну систему прийняті числа Вольфа, які в 1849 році розпочала публікувати Цюрихська обсерваторія, і для яких коефіцієнт ${\displaystyle k}$ прийнято вважати рівним 1. В наш час^[коли?] список всіх спостережень плям і визначення середньомісячних [1] і середньорічних[2] значень чисел Вольфа відбуваються в Центрі аналізу даних щодо впливу Сонця в Бельгії[3]. Існують також ряди чисел Вольфа, відновлені за непрямими даними для епохи, що передували 1849 року.

Швейцарським астрономом Максом Вальдмайєром[4] отримана наступна емпірична залежність між середньорічними значенням числа Вольфа і сумарною площею сонячних плям:

де ${\displaystyle F\,}$ — площа плям в мільйонних долях півсфери. Однак є ряд вказівок[5] на зміну характеру цього зв'язку з часом.