Число Кармайкла

У теорії чисел кармайклове число це додатне складене число n, що задовольняє умову для всіх цілих b, взаємно простих з n.

Названі в честь американського математика Роберта Кармайкла, що у 1910 році знайшов перше і найменше таке число, 561.

Загальне уявлення

Мала теорема Ферма стверджує, що будь-яке просте число задовольняє вище вказану властивість. У цьому сенсі числа Кармайкла подібні простим. Тому вони називаються псевдопростими числами.

Еквівалентне визначення чисел Кармайкла дає критерій Корсельта.

Теорема (Корсельт, 1899) : Складене число n є числом Кармайкла тоді і тільки тоді, коли n вільне від квадратів і для всіх простих дільників p числа n вірно p − 1 | n − 1 (позначення а | b означає, що а ділить b).

З цієї теореми випливає, що всі числа Кармайкла непарні, оскільки будь-яке парне складене число, вільне від квадратів, має принаймні одного непарного простого дільника, і тому з p − 1 | n − 1 випливає, що парне ділить непарне, що невірно - суперечність.

Такі числа Кармайкла:

У 1994 році Альфорс, Ґренвіл і Померанс довели, що для достатньо великих чисел n кількість чисел Кармайкла, що не перевищують n є не меншою n2 / 7. Звідси зокрема випливає нескінченність множини цих чисел.

Властивості

Числа Кармайкла мають щонайменше три прості додатні множники. Нижче подані найменші такі числа з простими множниками:

k 
3
4
5
6
7
8
9

Перші числа Кармайкла з чотирма простими множниками:

i 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Розподіл

Нехай позначає кількість чисел Кармайкла, менших за . Ердеш довів у 1956 році, що

для деякої константи ;

У наступній таблиці наведені наближені значення цієї константи:

nk
1042.19547
1061.97946
1081.90495
10101.86870
10121.86377
10141.86293
10161.86406
10181.86522
10201.86598

Цікаві факти

Друге число Кармайкла (1105) може бути подане як сума двох квадратів більшою кількістю способів, ніж будь-яке менше число. Третє число Кармайкла (1729) є числом Рамануджана — Харді (найменше число, що можна записати у вигляді суми двох кубів двома способами).

Джерела

  • Chernick, J. (1935). On Fermat's simple theorem. Bull. Amer. Math. Soc. 45, 269–274.
  • Ribenboim, Paolo (1996). The New Book of Prime Number Records.
  • Löh, Günter and Niebuhr, Wolfgang (1996). A new algorithm for constructing large Carmichael numbers(pdf)
  • Korselt (1899). Problème chinois. L'intermédiaire des mathématiciens, 6, 142–143.
  • Carmichael, R. D. (1912) On composite numbers P which satisfy the Fermat congruence . Am. Math. Month. 19 22–27.
  • Erdős, Paul (1956). On pseudoprimes and Carmichael numbers, Publ. Math. Debrecen 4, 201 –206.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.