Сума
Су́ма (лат. summa) — результат операції додавання.
Результати обчислення | |
---|---|
Додавання (+) | |
1-й доданок + 2-й доданок = | сума |
Віднімання (−) | |
зменшуване − від'ємник = | різниця |
Множення (×) | |
1-й множник × 2-й множник = | добуток |
Ділення (÷) | |
ділене ÷ дільник = | частка |
Ділення з остачею (mod) | |
ділене mod дільник = | остача |
Піднесення до степеня | |
основа степеняпоказник степеня = | степінь |
Обчислення кореня (√) | |
показник кореня √підкореневий вираз = | корінь |
Логарифм (log) | |
logоснова(число) = | логарифм |
Наприклад, у виразі
- 4 + 5 = 9
9 є сумою, а числа 4 і 5 називаються доданками.
Сума позначається знаком + (плюс).
Для позначення суми членів послідовності використовується символ (велика грецька літера сигма), наприклад
- .
Якщо послідовність нескінченна, то така сума називається числовим рядом і позначається
- .
В алгебраїчний вираз можуть входити члени, знаки яких наперед не визначені. Тобто для певних членів виразу виконується операція додавання, для інших — віднімання. Тому вираз загального вигляду, до якого входять операції додавання і віднімання називають алгебраїчною сумою. Наприклад,
Визначена сума
Часто для скорочення суму з n доданків ak, ak+1, …, aN позначають великою грецькою буквою Σ (сигма):
Це позначення називається визначеною (скінченню) сумою ai по i від k до N.
Для зручності замість інколи пишуть , де — деяке відношення для , таким чином це скінченна сума всіх , де
Властивості визначеної суми:
Приклади
- Сума арифметичної прогресії:
- Сума геометричної прогресії:
Доведення:
Доведення:
- При отримуємо , а це послідовність рівнянь наступного вигляду:
- При отримуємо , а це послідовність рівнянь наступного вигляду:
Невизначена сума
Невизначеною сумою ai по i називається така функція f(i), яка позначається , що .
Формула Ньютона-Лейбніца
Якщо знайдена невизначена сума , тоді .
Етимологія
Латинське слово summa перекладається як «головний пункт», «сутність», «підсумок». З XV століття слово починає вживатися в сучасному сенсі, з'являється дієслово «підсумувати» (1489 рік)[джерело?].
Це слово проникло в багато сучасних мов: в українську, англійську, французьку та інші.
Спеціальний символ для позначення суми (S) першим ввів Ейлер в 1755 році. Як варіант, використовувалася грецька буква Сигма Σ. Пізніше зважаючи на зв'язок понять підсумовування та інтегрування, S також використовували для позначення операції інтегрування.