Чиста криничка
Чи́ста крини́чка — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована в Деражнянському районі Хмельницької області, поблизу села Слобідка-Шелехівська.
Чиста криничка | |
---|---|
Статус: | гідрологічна пам'ятка природи |
Заснування: | 1991 р. |
Географічні координати: | 49.141852° пн. ш. 27.428786° сх. д. |
Площа: | 6,9 га |
Розташування: | Україна Хмельницька область, Деражнянський район, поблизу села Слобідка-Шелехівська |
Площа 6,9 га. Охоронний режим встановлено 1991 року.
Опис пам'ятки
Пам'ятка розташована в урочищі «Криничка». Охоронна зона охоплює джерело й прилегле болото, що розташовані в улоговині підковоподібної форми, серед сільськогосподарських угідь. Джерело обгороджене, обкладене плитами. Є альтанка. За добу витікає близько 9 м³ води, яка, за народними легендами, вважається цілющою.
До джерела прилягає болото, що становить з ним один гідрологічний комплекс: переважно очеретяне із заростями верби (верба попеляста, тритичинкова, прутовидна, ламка). Ділянка, що прилягає до джерела,— осокова, має характерну флору з типовими болотними рослинами: осокою омською та зближеною, плакуном верболистим, м'ятою довголистою, вербозіллям звичайним тощо. Виявлені цінні лікарські рослини: валеріана висока, золототисячник звичайний, живокост лікарський. На болоті також є джерела.
Фауна болота досить багата. Більшість птахів урочища характерні для боліт та деревно-чагарникової рослинності. Серед болотних видів: очеретяний лунь, ставкова, чагарникова та лучна очеретянка, солов'їна кобилочка, очеретяна вівсянка та деркач. Серед деревно-чагарникових: сорокопуд-жулан, коноплянка, садова славка, звичайна вівсянка. Над болотом живляться сільські ластівки, а в траві по його межі і на схилах балки — польові жайворонки, сірі куріпки та перепілки. На території пам'ятки бувають фазани, сороки, щиглики, зеленяки, дрозди чикотні, припутні, польові горобці.
Серед ссавців багато гризунів. Водяна полівка селиться в обводненій частині болота, сіра полівка — на верхній частині схилів та прилеглій території. На схилах багато кротовин. Є сліди кабана дикого, лисиці та ласки. Серед земноводних — трав'яна та гостроморда жаба і квакша.
Значення джерела зростає у посушливі періоди та під час сезонних міграцій птахів. Пам'ятка природи є осередком збереження біологічного і ландшафтного різноманіття.
Під час релігійних свят, зокрема на Святого Іллі, джерело є місцем масового відвідування.
Джерела
- Казімірова Л.П. Верхнє Побожжя / Л.П. Казімірова. – Хмельницький: Інтрада, 2012. – 288 с. – (Серія «Terra in-cognita: Хмельниччина»).
- Природно-заповідний фонд України. Природно-заповідний фонд Хмельницької області. Гідрологічні пам'ятки природи місцевого значення