Чкаловське (смт)

Чкаловське селище міського типу Чугуївського району Харківської області.

смт Чкаловське
Країна  Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Чугуївський район
Рада Чкаловська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Чкаловське 
Основні дані
Засноване 1929
Статус із 1977 року
Площа 1,2 км²
Населення 3779 (01.01.2020)[1]
Густота 3449,17 осіб/км²
Поштовий індекс 63544
Телефонний код +380 5746
Географічні координати 49°42′54″ пн. ш. 36°55′13″ сх. д.
Висота над рівнем моря 158 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Гракове
До станції: 12 км
До обл. центру:
 - залізницею: 86 км
 - автошляхами: 68 км
Селищна влада
Адреса 63544, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Чкаловське, вул. Свободи, 1
Голова селищної ради Соловйов Віктор Дмитрович
Карта
Чкаловське
Чкаловське
Чкаловське

Географічне розташування

Селище міського типу Чкаловське знаходиться на правому березі річки Гнилиця ІІ (ліва притока р. Сіверський Донець), вище за течією на відстані 1 км розташоване село Гаврилівка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Нова Гнилиця. На річці зроблено кілька великих загат. До селища примикає селище Дослідне. Поруч проходять автомобільна дорога Н26 і залізниця, станція Пролісний.

Історія

В далекі часи на місці с. Чкаловського був безкрайній ковильний степ.

На час створення радгоспу на його землях уже були хутори Неєловка, Гаврилівка, Михайлівка, Миколаївка, Нежурилівка.

У 1929 році був заснований радгосп «Індустріальний». Він був утворений біля станції Гракове, як зразковий для України. Його площа становила 22000 га. Було засноване село ім. Балицького, яке заселялось переважно репресованими, тобто це було місце виправних таборів.

Хутори Неєловка, Гаврилівка, Михайлівка, Миколаївка, Нежурилівка теж ввійшли до складу радгопу «Індустріальний». Найбільший з них був хутор Неєловка — за 7 км на схід від центральної садиби радгоспу. Назву хутір одержав, за переказами, від першого поселенця — селянина із села Зарожного Неєлова. Заселяли цю землю переважно селяни із села Зарожного з 1924 року.

За 9 км на південь від центральної садиби розташований хутір Михайлівка (відділення № 4), за 1,5 км на схід — хутір Гаврилівка, і за 6 км на північний схід — хутір Миколаївка.

Не можна не згадати головного агронома радгоспу Центиловича К. Ф. Він був сином поміщика. За допомогою його знань радгосп мав успіхи в тваринництві та землеробстві.

В 1934 році радгосп «Індустріальний» було розділено на три радгоспи:

  • Радгоп № 5. Мав площу 7 тис. га. До його складу входили: центральна садиба, Миколаївка, Гаврилівка, Неєловка, Нежурилівка.
  • Радгосп № 7. Мав площу 7 тис.га. До його складу входили: Волохів Яр, Петровське, Кам'янка, Михайлівка, Іванівка.
  • Радгосп «Індустріальний». Мав площу 7 тис.га. Знаходиться біля станції Булацелівка.

Радгоспи № 5 і № 7 не мали назв, а були номерні, бо належали відомству НКВС. Директори радгоспів призначалися НКВС і працювали не більше року. Радгоспи мали найголовніше для сільського господарства природне багатство — це потужні чорноземні ґрунти, товщина яких більше одного метра. Рослинність була трав'яна. Степ розораний і засівався переважно зерновими культкурами (пшениця, ячмінь, кукурудза, овес, горох), а також цукровим буряком. Радгосп № 5 спеціалізувався на розведенні свиней і молочної великої рогатої худоби. Допоміжними галузями були овочівництво, садівництво, пасіка.

За розпорядженням Уряду Української РСР сюди були направлені машини для розорювання цілинних земель — трактори «Фордзон», «ХТЗ» і парові плуги.

З 1930 року господарство радгоспу зростало: були збудовані корівник, свинарники, зерносклади, механізовані майстерні, автогараж і гараж для тракторів. Перед війною працівники радгоспу досягли значних успіхів в розвитку землеробства та тваринництва.

В 1936 році з кожної фуражної корови одержували 2 600 літрів молока, а в 1939 році — 4 360 літрів. В 1939 році на Всесоюзній сільськогосподарській виставці радгосп № 5 був нагороджений Дипломом І ступеня, легковим автомобілем і грошовою премією в 10 000 карбованців. Крім того передові тваринники Проскурін І. Д., Цимбалов М. Є., Кіктьова Г. Д., Криштальова Є. Г., Дубінін К. К., Півоваров А. І., Ветчинкін А. М., Корж В. Т. були нагороджені великими і малими золотими та срібними медалями.

Багато працював над підвищенням урожайності сільськогосподарських культур і над забезпеченням тваринництва повноцінними кормами агроном Центилович К. Ф. В 1940 році в радгоспі зібрано в середньому по 16 ц. зерна з гектару. Господарство радгоспу за роки передвоєнних п'ятирічок стало високомеханізованим. За допомогою потужної агротехніки радгосп досяг визначних успіхів в землеробстві та тваринництві. Було збудовано тік та сушильну башню. Перші поселенці жили в землянках вздовж залізниці. В землі викопувалась яма, яка накривалась дахом. Потім були збудовані бараки, в яких жили люди, багато з них вже мали сім'ї.

Вулиць не було, але люди давали назви баракам: «Сахалін», «Камчатка», «Шанхай», «Шалман». В одному з бараків «Сахалін» було відкрито в 1932 році початкову школу, яка знаходилася в одній кімнаті. Старші учні їздили в Граківську школу.

В 1934 році була збудована нова двоповерхова школа. На весь Чугуївський район було три «багатоповерхових» будинки, і два з них знаходились в центральній садибі радгоспу № 5 — це школа та контора радгоспу.

В 1977 році присвоєно статус селище міського типу.

Економіка

  • Свино-товарна ферма.
  • ТОВ «Зооветеринарний Центр».
  • Граківська комбінат хлібопродуктів, ТОВ.
  • ПАТ «Агрокомбінат „Слобожанський“».
  • «Агросвіт», елеваторно-виробнича компанія, ТОВ.

Об'єкти соціальної сфери

  • Дитячий садок.
  • Школа.
  • Клуб.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.
  • Чугуївський районний центр позашкільної освіти.
  • Церква.

Відомі люди

Народилися

  • Кринський Володимир Вікторович (нар. 1997) — український футболіст, воротар.

Посилання

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.