Чорна металургія Болгарії

Чорна металургія Болгарії (болг. Черна металургия на България) одна з галузей обробної промисловості Болгарії. За даними 2020 року в Болгарії виплавка сталі провадиться лише у електродугових печах і становить 484 тис. т на рік. З яких 61 тис. т пішло на експорт[1]. У 2019 році частка Болгарії у видобутку сталі в ЄС становила 0,4%[2]:27.

Статистичні дані
Виробництво основних видів продукції чорної металургії в Болгарії в різні роки, тис. т
Рік 1939[3] 1957[3] 1969[3] 1975[4][5] 1983[6][7] 1990[6] 2000[8] 2010[9][10] 2015[10] 2017[10] 2018[10] 2019[2][10] 2020[1]
Чавун — 54 1134 1509 1626 1143 1220 — — — — — —
Сталь загалом 6 159 1515 2265 2825 2184 2 017 747 543 652 666 566 484
мартенівська — — — — — —
електросталь 884 901 601 747 543 652 666 566 484
Прокат плоский 284 213 264 273 242 200
сортовий 612 622 647 858 726 731
загалом 4 117 1215 2495 н. д. 1826 1027 896 835 911 1 131 968 931
Продукти

прокату

 безшовні труби 72 52
зварні труби 221 н. д.
Примітки. 1. н. д. — немає даних.

Сировинна база

В Болгарії розташоване Кремиковське родовище залізної руди. На базі родовища, протягом 46 років, працював Кремиковський металургійний комбінат.

Найбільше родовище марганцевої руди Болгарії знаходиться у с. Оброчиште, Добрицької області. Запаси родовища становлять 895,5 млн т., зі вмістом Mn 27,5 %. Компанія Evromangan Ltd, що володіє родовищем, зупинила виробництво на початку 21 ст., ведуться пошуки шляхів відновлення видобутку[11].

Видобуток руд в Болгарії в різні роки, млн. т
Рік 1970 1980 1990 2000 2010 2015 2017 2018 2019
Залізна руда[12] 2,409 1,886 1,079 0,588
Марганцева руда —

Металургійні підприємства

Кремиковський металургійний комбінат

42°44′48″ пн. ш. 23°31′19″ сх. д.

Кремиковський металургійний комбінат (болг. Металургичен комбинат «Кремиковци») був побудований у 1963 році. Комбінат мав статус найбільшого металургійного підприємства Болгарії та спеціалізувався на випуску чавуну, сталі, металопрокату, безшовних труб, фероманганцю і низку хімічних продуктів. У 90-х роках ХХ століття був приватизований. З 2009 року не працює через банкрутство[13].

Металургійні компанії

У 21 столітті чорна металургія Болгарії представлена 7 найбільшими компаніями: «Stomana Industry», «Promet Steel», «Helios Metalurg», «PIH Industry», «Jiti» та «Interpipe»[9]:14.

Посилання

Виноски
  1. Production and sales of steel and steel products in Bulgaria in 2020 (quarterly data). https://bami.bg. Bulgarian Association Of The Metallurgical Industry. 2021. Процитовано 1 березня 2021. (англ.)
  2. Metallurgy in Bulgaria 2019. https://bami.bg. Bulgarian Association Of The Metallurgical Industry. 2021. Процитовано 1 березня 2021. (англ.)
  3. Болгария. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  4. Steel Statistical Yearbook 1978. https://www.worldsteel.org. World Steel Association. 1978. Процитовано 1 березня 2021. (англ.)
  5. Nikol'skii,  A. S., (1978). Development of ferrous metallurgy in Bulgaria. Metallurgist, 22(3), 843–844. https://doi.org/10.1007/bf00733582
  6. Steel Statistical Yearbook 1992. https://www.worldsteel.org. World Steel Association. 1992. Процитовано 1 березня 2021. (англ.)
  7. Steel Statistical Yearbook 1985. https://www.worldsteel.org. World Steel Association. 1985. Процитовано 1 березня 2021. (англ.)
  8. Steel Statistical Yearbook 2002. https://www.worldsteel.org. World Steel Association. 2002. Процитовано 1 березня 2021. (англ.)
  9. Metallurgy in Bulgaria 2010. https://bami.bg. Bulgarian Association Of The Metallurgical Industry. 2011. Процитовано 1 березня 2021. (англ.)
  10. Steel Statistical Yearbook 2020 concise version. https://www.worldsteel.org. World Steel Association. 2020. Процитовано 1 березня 2021. (англ.)
  11. Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
  12. Fink-Jensen, Jonathan, Klein Goldewijk, Kees, (13 січня 2015). Iron Ore Production. datasets.iisg.amsterdam. International Institute of Social History (Amsterdam). Процитовано 27 лютого 2021.
  13. Кремиковский металлургический комбинат. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.