Електродугова піч

Електродугова́ піч або дугова́ піч (англ. electric arc furnace, EAF) промислова електрична піч, де метали або інші матеріали плавлять теплом електричної дуги[1].

Сучасна електродугова піч на сталеливарному заводі «Електросталь», Україна, 2009 р.

Класифікація

Розрізняють дугові печі прямої дії (дуга горить між електродами та металом, що нагрівається), непрямої дії (дуга виникає між електродами на деякій віддалі від металу), а також дугові печі із закритою дугою (вона горить під шаром твердої шихти, в яку занурено електроди). Найпоширенішими є дугові печі прямої дії, де плавлять переважно сталь, і печі із закритою дугою для виплавляння кольорових сплавів; феросплавів, електрокорунду тощо. Є й вакуумні дугові печі з витрачуваним електродом (його виготовляють з металу, який підлягає переплавленню) і з електродом невитрачуваним (з вольфраму або графіту). Печі такого типу застосовують для вакуумно-дугового переплавлення металів і сплавів.

Конструктивні особливості

Електродугова піч складається зі сталевого кожуха, який зсередини футерований вогнетривким матеріалом. У склепінні печі є отвори для трьох електродів (піч використовує трифазний струм). Електроди діаметром понад 550 мм бувають графітові або вугільні. Дно печі — чашоподібне. В стінках печі є завантажувальне вікно і випускний отвір зі зливним жолобом.

Печі прямої дії (місткістю 360–400 т) мають спеціальний механізм дозволяє нахиляти піч в бік льотки — для випуску металу, в бік завантажувального вікна — для випуску шлаку.

Застосування

Сучасна електродугова піч є ефективною установкою для перероблювання сталевого скрапу. Застосування електродугової печі дозволяє виробляти сталь із 100%-го металобрухту при значному скороченні споживання енергії в питомих величинах (енергія на одиницю ваги), необхідної для виробництва сталі.

Див. також

Примітки

Джерела

  • Смирнов В. О., Білецький В. С. Фізичні та хімічні основи виробництва. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. ISBN 966-7804-90-9
  • Электротермическое оборудование: Справочник /Под общ. ред. А. П. Альтгаузена. М.: Энергия, 1980. — 416 с.
  • Электрические печи сопротивления и дуговые печи: Учебник для техникумов /М. Б. Гутман, Л. С. Кацевич, М. С. Лейканд и др., Под ред. М. Б. Гутмана. — М.: Энергоатомиздат, 1983. — 360 с.
  • Электрические промышленные печи: Дуговые печи и установки специального нагрева: Учебник для вузов /А. Д. Свенчанский, И. Т. Жердев, А. М. Кручинин и др.; Под ред. А. Д. Свенчанского. Изд. 2-е, перераб. и доп. — М.: Энергоиздат, 1981. — 296 с.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.