Чорна металургія Грузії

Чорна металургія Грузії — одна з галузей обробної промисловості Грузії.

Історія

Металургія заліза на території Грузії почала зароджуватись з кінця II-го тис. до н. е., вона набула широкого розповсюдження у 9 — 7 ст. до н. е.[1] У I тис. до РХ розвиваються Болніський та Колхідо-Халібський гірничо-металургійні райони (тільки між Батумі й Поті виявлено понад 400 об'єктів виробництва заліза). З раннього середньовіччя збереглися залізні рудники Болніського району.[2]

У 1933 році розпочав роботу Зестафонський феросплавний завод. У 1935 році почав працювати сталеливарний завод «Центроліт» у селищі Авгала біля Тбілісі. 1948 року став до ладу Руставський металургійний завод, що мав в своєму складі коксовий завод і аглофабрику. На завод постачалася залізна руда з Азербайджану.

На початку 1970-х років, за СРСР, у так званому загальносоюзному господарстві Грузія виділялася видобутком марганцевих руд, виробництвом електроферосплавів, сталевих труб.[1][3] Питома вага Грузії у народному господарстві СРСР у виробництві сталі становила 1,2 %, видобутку марганцевої руди 28 %.[1] Чорна металургія посідала важливе місце в економіці Грузинської РСР. Вона була представлена в республіці виробництвом чавуну, сталі, готового прокату, сталевих труб, феросплавів, вогнетривів, видобутком марганцю.[4]

У 1999 році було припинено доменне виробництво на єдиному до того підприємстві з повним металургійним циклом — Руставському металургійному заводі.

Загальний опис

Чорна металургія Грузії представлена кількома підприємствами — Руставським металургійним заводом, що до 1999 року був заводом повного циклу, а тепер виробляє лише трубопрокат, Зестафонським феросплавним заводом і чавуноливарним і сталеливарним заводом «Центроліт» у місті Тбілісі.

Гірничо-видобувний сектор чорної металургії Грузії представлений гірничо-збагачувальним комбінатом «Чиатурмарганець», побудований біля Чиатурського марганцевого родовища.

Статистичні дані
Виробництво основних видів продукції чорної металургії в Грузії в різні роки, тис. т
Рік1940[1]1950[1]1965[1]1970[1]197519801985198820102015201720182019
Чавун——819783
Сталь
загалом0,27713641411
мартенівськан. д.н. д.н. д.н. д.н. д.н. д.н. д.н. д.——
електростальн. д.н. д.н. д.н. д.н. д.н. д.н. д.н. д.
Готовий прокат—209951148
Примітки. 1. н. д. — немає даних.

Сировинна база

Грузія має великі запаси марганцевих руд. Понад 90 % запасів марганцю зосереджено в унікальному Чиатурському родовищі в олігоценовій осадовій товщі з пологим заляганням рудних шарів. Прогнозні запаси руд марганцю близько 500 млн т. Крім того, в Грузії відомі родовища залізних руд (загальні запаси 150 млн т., вміст заліза 20-30 %).

Видобуток марганцевої руди в Грузії в різні роки, тис. т
Рік1913[1][3]1940[1][3]1950[1]1960[5]1965[1]1970[1][3]1977[3]1980[5]
Марганцева руда9661449183730362873156919282779

Металургійні підприємства

Зестафонський феросплавний завод

42°07′29″ пн. ш. 43°00′49″ сх. д.

Зестафонський феросплавний завод розташований у місті Зестафоні. Він був первістком не тільки електрометалургії, але й чорної металургії Грузії. Одночасно зі зростанням феросплавного виробництва швидкими темпами зростала чорна металургія вцілому, включаючи сталеливарне й чавуноливарне виробництва.[6]:301 Завод заснований у 1933 році. Власником підприємства є холдинг «Джорджіан манганезі» (Georgian Manganese). У 2018 році на заводі було вироблено 223 тис. т силікомарганцю і 6 тис. т феромарганцю.[7] Продукція постачається у США, країни Європи і Південної Америки.

Руставський металургійний завод

41°31′49″ пн. ш. 45°02′00″ сх. д.

Руставський металургійний завод розпочав роботу у 1948 році. Це був завод з повним металургійним циклом, в його складі були коксовий завод, аглофабрика, доменний, сталеплавильний та прокатні цехи. Паливною базою заводу були поклади ткварчельського і ткібульського коксівного вугілля. Завод переплавляв залізну руду Дашкесанського залізорудного родовища, розташованого в Азербайджані, та використовував чіатурську марганцеву руду.[8] У 1999 році доменне виробництво на заводі припинено. На заводі працює лише трубопрокатне виробництво.

Металургійні компанії

Холдинг «Джорджіан манганезі» (Georgian Manganese) є найбільшою компанією чорної металургії і однією з найбільших компаній Грузії. Холдингу належать Зестафонський феросплавний завод, Чиатурський ГОК, гідроелектростанція «Варціхе 2005» і клініка «Феромеді».[9] Холдинг контролюється групою «Приват» через її американську «Джорджіан Америкен аллойз» (англ. Georgian American Alloys Inc).

Виноски
  1. Грузинская Советская Социалистическая Республика. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
  3. Грузинська Радянська Соціалістична Республіка. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  4. Экономика советской Грузии: Достижения, проблемы, перспективы. — Т.: Издательство ЦК КП Грузии. — 1972. — С. 209. (рос.)
  5. Народное хозяйство Грузинской ССР в 1983 году. — Т.: Сабчота Сакартвело. — 1984. — С. 57. (рос.)
  6. Н. М. Ткешелашвили. Очерки развития промышленности Советской Грузии: (1921—1940). — Т.: Сабчота Сакартвело. — 1970. (рос.)
  7. Brief History of Zestafoni Ferroalloys Plant. https://gm.ge. Georgian Manganese. 2019. Процитовано 21 лютого 2021. (англ.)
  8. Руставский металлургический завод. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
  9. About us. https://gm.ge. Georgian Manganese. 2019. Процитовано 27 лютого 2021. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.