Чорний Потік (Хустський район)

село Чорний Потік
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район/міськрада	Хустський район
Громада	Іршавська міська
Рада	Чорнопотіцька сільська рада
Код КАТОТТГ	UA21120130200071470
Основні дані
Засноване	1600
Населення	1013
Площа	1,520 км²
Густота населення	670 осіб/км²
Поштовий індекс	90110
Телефонний код	+380 3144
Географічні дані
Географічні координати	48°24′29″ пн. ш. 22°59′52″ сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	385 м
Водойми	річка Чорна
Місцева влада
Адреса ради	90110, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Чорний Потік, 153
Карта
	Чорний Потік
	Чорний Потік
Мапа

Чорний Поті́к — село в Україні, в Закарпатській області, Хустському районі. Орган місцевого самоврядування — Чорнопотіцька сільська рада.

Чорний Потік — село, центр сільської ради, розташоване за 18 км від районного центру і залізничної станції Іршава (на сьогодні не працює). Населення майже 1004 людини. Сільраді підпорядковані села Крайня Мартинка, Локоть, Підгірне і Смологовиця.

На території Чорного Потоку працюють: середня школа, навчально-консультаційний пункт Іршавської заочної середньої школи (27 вчителів і 330 учнів), будинок культури (з залом на 350 місць), бібліотека (з книжковим фондом понад 7 тис. примірників), аптека, дільнична амбулаторія та відділення зв'язку.

Історія

В урочищі Кална (між селами Чорний Потік — Мартинка) — курганний могильник куштановицької культури. Досліджувався в 1971 році експедицією ДЕ. В урочищі Гать в 1893 році знайдено великий бронзовий скарб доби пізньої бронзи. В колекцію Т.Легоцького потрапило десять предметів. На території Чорного Потоку знайдений скарб бронзових виробів епохи пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. е.) І розташовані кургани VI—IV ст. до н. ери.

Перша згадка про село є в документах 1600 року.

У 1924 р. створена сільська організація КПЧ. На парламентських виборах, що відбулися в 1925 р., з 252 виборців села за комуністів голосували 192.

З 15 квітня 1939 року село входить до незалежної держави Карпатська Україна.

Втім, Карпатська Україна проіснувала недовго. Сотні закарпатців загинули в складі Карпатської Січі, обороняючи рідну державу. За кілька днів Закарпаття було окуповане угорськими військами.

Під час угорської окупації поблизу села діяв комуністичний партизанський загін Д. Усти — І. С. Прищепи. За участь жителів Чорного Потоку в прорадянському партизанському русі угорці в 1944 р. спалили значну частину села. Після окупації села Червоною Армією (24 жовтня 1944 р.) в центрі Чорного Потоку в 1944 встановлено пам'ятник радянським партизанам, загиблим в боях з угорцями.

25 серпня 1944 року –день катастрофи військового літака в селі Чорний Потік, урочище Гробище. З метою вшанування жертв цієї трагедії тут встановлено пам'ятний знак.

Храми

Церква Вознесіння Господнього. 1845.

Священик служив тут ще в 1640 р. У 1692 р. мовиться про церкву і церковну ділянку, виділену поміщиками.

У 1733 р. згадують дерев'яну церкву св. Миколи, вкриту соломою, з чотирма дзвонами. У 1778 р. філії з церквами були в Дешковиці (Покровська церква), Крайній Мартинці і невеликому поселенні (без церкви), угорська назва якого була Pap Gyorgy falva. У 1797 p. йдеться про стару церкву в поганому стані. Теперішня церква — типова мурована базиліка, збудована за о. Олександра Кутка в 1845 р. (інша дата — 1860), біля якої стоїть велика дерев'яна каркасна дзвіниця з трьома дзвонами. Напис на великому дзвоні повідомляє, що відлив його Ф. Еґрі в 1910 р. Останнє малювання інтер'єру виконав Йосип Балог з Мукачева.

Присілки

Юровиця

Юровиця - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Чорний потік

Згадки: 1600: Papgyörgyfalva, 1645: Pap Gyeorgy Falva, 1773: Pap-Györgyfalva, Gyurowicze, 1808: Györgyfalva (Pap-), Gurawica, Juravicza, 1851: Györgyfalva (Pap), Jurovicza, 1873: Györgyfalva (Pap-), Jarovica, 1882: Pap Györgyfalva, Jarovica, 1925: Jurovica

Географія

Селом тече річка Чорна.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 966 осіб, з яких 470 чоловіків та 496 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1013 осіб.[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова	Відсоток
українська	99,01 %
російська	0,99 %

Видатні постаті

Уродженцями с. Крайньої Мартинка є кандидат філософських наук В. М. Лендєл, с. Смологовиця — живописець, заслужений вчитель УРСР В. В. Бурч. Також — почесний працівник освіти й науки Фегер М. Ф.

Примітки

Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[населення_1989-1] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001-2] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001_мова-3] Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.