Чорнокозинський замок
Чорнокозинський замок, або Чорнокозинецький замок — фортифікаційна споруда, замок, споруджений наприкінці XIV — на початку XV століть. Розташований на узвишші біля села Чорнокозинців Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. З середини XV до кінця XVIII століття був літньою резиденцією кам'янецьких римо-католицьких єпископів. Нині в руїнах.
| Чорнокозинський замок | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Чорнокозинський замок | ||||
|
48°39′41″ пн. ш. 26°16′53″ сх. д. | ||||
| Статус | Пам'ятка архітектури національного значення | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | Чорнокозинці | |||
| Матеріал | камінь | |||
| Перша згадка | XIV | |||
| Будівництво | XIV — | |||
| Стан | Чорнокозинський замок перебуває в зруйнованому стані | |||
| Ідентифікатори й посилання | ||||
  Чорнокозинський замок (Україна) | ||||
 | ||||
 Чорнокозинський замок у Вікісховищі | ||||
З історії замку
Один з найдавніших замків на Поділлі.
Чорнокозинський замок побудували наприкінці XIV — на початку XV століть. З середини XV-го і до кінця XVIII століття замок належав Кам'янецьким католицьким єпископам, був їх літньою резиденцією. Кам'янецький католицький єпископ Миколай Лабунський помер у замку під час епідемії восени 1467 року.[1]
У 1516 році замок здобули і знищили татари. У 1519 році Чорнокозинці грамотою короля Сигізмунда I Старого перейменовано на місто з двома ярмарками в рік. У 1573 році замок ще раз руйнується татарами. У 1578 році місто Чорнокозинці отримали Магдебурзьке право.
У 1674 році замок здобули турки та знищили.
Єпископ Стефан Богуслав Рупнєвський поставив тут в 18 ст. палац.
У 1780 році Чорнокозинці за люстрацією згадані вже як поселення з 119 оселями. У 1795 році замок переходить у власність Російської казни.
Катерина ІІ конфіскувала Чорнокозинський замок і подарувала племіниці Потьомкіна Скавронській. Відтак у 1815 році він став приватним володінням, використовувався як родовий маєток аж до Жовтневого перевороту (1917).
У теперішній час Чорнокозинський замок перебуває в зруйнованому стані.
Опис
Замок, оточений глибоким ровом, мав стару частину (давніший дитинець) і новішу, розділені стіною з великою брамою. Замок був чотирикутний з чотирма вежами. Грубо збудований з мармурового каміння.
Сучасність
Дотепер (2000-ні) з усієї планувальної структури Чорнокозинського замку фрагментарно збереглися два палацові корпуси, що утворювали північну частину замку, та залишки південно-західної круглої оборонної вежі, що разом із втраченою південно-східною утворювали південну частину замку. Між цими частинами замку знаходилось досить велике подвір'я прямокутної форми (55 х 45 м), яке було обмежене оборонними мурами зі східної та західної сторін.
Замкові споруди — муровані з бутового каменю, потиньковані. З палацових корпусів збереглися лише стіни на рівні первісних 2-х ярусів. Плоскі перекриття по дерев'яних балках, а також дахові покриття втрачені повністю. Корпуси мають пивниці зі збереженим напівциркулярним склепінням з бутового каменю.
Панорама Чорнокозинського замку
Примітки
- Kłoczowski J. Łabuński Mikołaj h. Zagłoba (zm. 1467) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. ХVIII/2, zeszyt 7…. — T. XVIII. — S. 177. (пол.)
Джерела
- Czarnokozińce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 758. (пол.) — S. 758—759. (пол.)