Чорнокозинці

Чорноко́зинці лежать на лівому березі Збруча. На протилежному правому березі річки — село Новосілка (Збручанське) Борщівського району Тернопільської області.

Біля Чорнокозинець знаходиться сірчане джерело. Поклади гіпсу, алебастру, мармуру.

Залишки Чорнокозинського замку, липень 2004 року

Один з найдавніших замків на Поділлі.

Чорнокозинський замок був побудований наприкінці XIV — на початку XV століть.

Чорноко́зинці відомі з XV століття. До кінця XVIII століття належало Кам'янецькій єпископській кафедрі та було літньою резиденцією єпископів.

30 жовтня 1467 року в Чорнокозинцях від чуми помер кам'янець-подільський католицький єпископ Миколай Лабунський.

1516 року замок здобули і знищили татари.

1519 Чорнокозинці грамотою короля переіменовано на місто з двома ярмарками в рік.

1573 року замок ще раз руйнується татарами.

1578 місто Чорнокозинці отримало Магдебурзьке право.

Картина Адама Хмельовського «Чорнокозинці», 1886 рік

Панорама Чорнокозинців, кінець XIX — початок XX століття. Фото Юхима Сіцінського

З середини XV-го і до кінця XVIII століття замок належав Кам'янецьким католицьким єпископам.

Замок мав давніший дитинець і новіший,які були розділені стіною з великою брамою.Замок був чотирикутний з чотирма башнями. Грубо збудований з мармурового каміння.Замок був оточений глибоким ровом.

1674 року замок був здобутий турками та знищений.

Єпископ Стефан Богуслав Рупнєвський поставив тут в 18 ст. палац.

1780 року Чорнокозинці за люстрацією згадані вже як поселення з 119 оселями.

У 1795 році замок переходить у власність Російської казни.

Катерина конфіскувала і подарувала племіниці Потьомкіна Скавронській.

Тут при річці був водяний млин.

1967 року урочисто відзначено 600-річчя села.

1993 року надано статус четвертої зони посиленого радіоекологічного контролю.

• Чорнокозинський замок (руїни) — побудований наприкінці XIV — на початку XV ст.ст. (використовувався як родовий маєток аж до 1917 року), нині (2000-ні) в руїнах.
• Костел Йосифа Обручника (1608 р.) (руїни на південному схилі замкового пагорба).
• Церква Успіння (1867 р.)

• У селі народився Антін Олександрович Постоловський (1890–1991) — активний учасник визвольних змагань 1917–1920 років, один із секретарів Української Центральної Ради.
• Настоятелем костелу в селі працював польський історик Вавжинець Марчинський (1778–1845).
• Картину «Чорнокозинці» намалював польський художник Адам Хмельовський.
• У 1905–1906 роках один рік у селі працював учителем у двокласній церковно-вчительській школі Григорій Голоскевич.
• 6 квітня 1944 року в селі народилася українська поетеса, музеєзнавець Євдокія Іванівна Антонюк.
• У 1947–1985 роках в Чорнокозинецькій середній школі працювала Тамара Григорівна Андрійчук — заслужений вчитель Української РСР.

• Антонюк Є. І. На крутежах прикордоння, або Меридіан Чорнокозинці. — Чернівці: Букрек, 2013. — 640 с.
• Антонюк Є. І. Екскурсант Кам'янеччини. Меридіан Чорнокозинці. — Чернівці: Видавництво "Буковина", 2015. — 224 с.
• Іваненко Г. З днем народження Вас, Чорнокозинці // Прапор Жовтня. — 1967. — 15 серпня. — С. 4.
• Козлова Н. Замок у Чорнокозинцях: Скарби народні // Прапор Жовтня. — 1973. — 10 квітня. — С. 4.
• Олійник М. Чорнокозинці: Вивчаймо історію рідного краю // Прапор Жовтня. — 1964. — 3 січня. — С. 4.
• Сіцінський Ю. Оборонні замки Західного Поділля XIV—XVII ст.: Історично-археологічні нариси. — Кам'янець-Подільський, 1994. — С. 61—65.
• Стояновський Станіслав, Гончарук Ігор. Чорнокозинці. Крізь горнило воєн і пожеж: Історично-публіцистичний нарис. — Кам'янець-Подільський, 2011. — 124 с.
• Урядовець Центральної Ради // Мизак Нестор, Горбатюк Василь. За тебе, свята Україно. — Книга п'ята. — Чернівці — Київ — Торонто, 2006. — С. 13—14.
• Dzieduszycki Maurycy. Żywot Wacława Hieronima Sierakowskiego, arcybiskupa lwowskiego. — Kraków, 1868. — 303 s. (пол.)
• Чернокозинцы // Сецинский Е. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд. — Каменец-Подольский, 1895. — С. 390—396. (рос.)
• Чернокозинцы // Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — С. 394—395. (рос.)

• Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• Замки та храми України. Чорнокозинці
• Архітектурні та природні пам'ятки України. Чорнокозинці
• Погода в Україні. Чорнокозинці
• Czarnokozińce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 758. (пол.) — S. 758—759. (пол.)